ВСТУП
Програма вивчення навчальної дисципліни «Українська державна ідея XVII-XVIII ст.» укладена відповідно до освітньої освітньо-професійної програми підготовки фахівців другого (магістерського) рівня вищої освіти спеціальності 014 Середня освіта (Історія).
Тип дисципліни: за вибором.
Предметом вивчення навчальної дисципліни є історія процесу формування державної ідеї, еволюції змісту, боротьби за реалізацію та причин її поразки.
Міждисциплінарні зв’язки: Навчальна дисципліна включена до навчального плану підготовки фахівців за самостійним вибором навчального закладу та є дисципліною професійної та практичної підготовки. Згідно проблемно-хронологічного принципу вона вивчається після дисципліни «Українська держава: ґенеза і розвиток (IV-XVI ст.)» та перед дисципліною «Українське національне відродження XVIII-XIX ст.».
Програма навчальної дисципліни складається з таких змістових модулів:
1. Українська державна ідея XVII – XVIII ст.
Мета та завдання навчальної дисципліни:
1.1. Метою викладання навчальної дисципліни «Українська державна ідея XVII-XVIII ст.» є надання магістрантам цілісної системи знань зі змісту української державної ідеї, основних етапів її становлення, розвитку і згасання, перебігу боротьби за реалізацію та її невдачі, політично-культурних орієнтацій еліти Гетьманщини, місця державної ідеї у політичній культурі українського суспільства.
1.2. Основними завданнями вивчення дисципліни «Українська державна ідея XVII-XVIII ст.» є:
• з’ясувати прикметні риси розвитку національної свідомості українців першої половини XVII ст.;
• розкрити процес становлення козацького політичного сепаратизму:
• проаналізувати еволюцію козацького сепаратизму в ідею незалежності козацької Української держави;
• охарактеризувати складові державної ідеї;
• вияснити політику Б. Хмельницького, спрямовану на реалізацію державної ідеї;
• дослідити процес формування ідеї князівства Руського та заходи по її реалізації;
• з’ясувати причини еволюції державної ідеї від незалежності до автономізму Гетьманщини;
• висвітлити сутність «Конституції» Пилипа Орлика;
• розкрити причини і сам процес
• згасання державної ідеї у суспільстві козацької України;
• проаналізувати політично-культурні орієнтації еліти Гетьманщини;
• домогтися опанування магістрантами основних понять і термінів;
• вдосконалити методику роботи магістрантів з джерелами.
1.3. Заплановані результати навчання відповідно до освітньо-професійної програми: знання, уміння, навички, інші компетентності, набуті у процесі вивчення дисципліни.
В результаті вивчення дисципліни, магістранти повинні знати:
• чинники, що зумовили виникнення і формування державної ідеї;
• зміст і типологію Української революції;
• історіографію української державної ідеї та джерельну базу її вивчення;
• наріжні принципи державної ідеї;
• основні віки боротьби за реалізацію ідей незалежності й соборності України й причини її поразки;
• сутність ідеї Руського князівства та причини невдачі її реалізації;
• боротьбу за збереження державної автономії Гетьманщини в останній чверті XVII – початку XVIII ст. та її наслідки;
• зміст «Конституції» Пилипа Орлика;
• погляди козацьких літописців на державну ідею;
• рівень політичної свідомості старшини і козацтва Правобережної України в останній чверті XVII – першому десятиріччі XVIII ст.;
• основні етапи згасання ідеї автономізму у Гетьманщині в 20-60-х рр. XVIII ст.
• політично-культурні орієнтації еліти на політичну систему Гетьманщини, її основні інституції та суспільно політичний устрій.
Навчальна дисципліна «Українська державна ідея XVII – XVIII ст.» забезпечує формування у магістрантів умінь і навичок:
• аналізувати процеси, події та явища політичної історії України XVII – XVIII ст.;
• вільно володіти отриманими знаннями, проводити дискусії, робити самостійні висновки;
• визначати сутність державної ідеї у політичній культурі суспільств європейських країн у добу нової історії;
• працювати з джерелами, що торкаються історії політичної культури європейських суспільств у новий час;
• розробити текст лекції з історії української державної ідеї для студентів вузів ІІІ і ІV рівнів акредитації;
• користуватися отриманими знаннями у виховній роботі.
На вивчення навчальної дисципліни відводиться 105 годин / 3,5 кредитів ECTS.
- Викладач: Боровець Іван
- Викладач: Степанков Валерій