АНОТАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ
1. Мета вивчення навчальної дисципліни «Психологія» - створення фундаменту психологічних знань, вивчення та засвоєння майбутніми вчителями основних методологічних та теоретичних засад психологічної науки, оволодіння методами наукового дослідження психічних та соціально-психологічних явищ, озброєння студентів знаннями закономірностей психічного розвитку на різних вікових етапах, психологічних основ навчання і виховання, психологічних особливостей педагогічної діяльності та особистості вчителя, а також здійснення практичної підготовки студентів до роботи з учнями та з професійного саморозвитку.
Основними завданнями вивчення дисципліни є: формування уявлення про психічну активність як засіб відображення та перетворення навколишнього світу; аналіз закономірностей функціонування психіки; розширення світоглядного і професійного горизонту в результаті ознайомлення з розвитком психології як науки; ознайомлення з структурними компонентами психіки та їх взаємозв’язком; набуття студентами навичок пояснення і використання в практичній діяльності особливостей перебігу психічних процесів, функціонування психічних станів та прояву психічних властивостей; формування студентами навичок свідомого самоконтролю та саморегуляції власних психічних станів та поведінки.
Передумови для вивчення дисципліни знання студентів з навчальних предметів Історія, Фізіологія, Основи здоров’я, Громадянська освіта.
Загальні компетентності (ЗК)
ЗК 01 Здатність діяти відповідально і свідомо на засадах поваги до прав і свобод людини та громадянина; реалізувати свої права і обов’язки; усвідомлювати цінності громадянського суспільства та необхідність його сталого розвитку (громадянська компетентність).
ЗК 02 Здатність до міжособистісної взаємодії, роботи в команді, спілкування з представниками інших професійних груп різного рівня (соціальна компетентність).
ЗК 03 Здатність виявляти повагу та цінувати українську національну культуру, багатоманітність і мультикультурність у суспільстві; здатність до вияву національної культурної ідентичності, творчого самовираження (культурна компетентність).
ЗК 04 Здатність до прийняття ефективних рішень у професійній діяльності та відповідального ставлення до обов’язків, мотивування людей до досягнення спільної мети (лідерська компетентність).
Спеціальні (фахові) компетентності спеціальності (СК)
СК 02 Здатність моделювати зміст уроків, інших форм фізичної культури відповідно до обов’язкових результатів навчання дітей в закладі загальної середньої освіти, а також здійснювати моніторинг результатів, ураховуючи вікові, статеві й індивідуальні особливості дітей (предметно-методична компетентність).
СК 03 Здатність володіти та практично реалізовувати педагогічні, медико-біологічні, інформаційні технології, спрямовані на формування у дітей вміння застосовувати набуті знання, базові й нові види рухової діяльності, що передбачені змістом фізичної культури в закладі загальної середньої освіти (навчальна компетентність).
СК 05 Здатність орієнтуватись в інформаційному просторі у сфері фізичної культури і спорту, здійснювати пошук й критично оцінювати одержану інформацію, а також адекватно оперувати нею під час професійної діяльності
(інформаційно-цифрова компетентність).
СК 06 Здатність володіти і практично реалізовувати психолого-педагогічні технології, методики, що під час реалізації різних форм фізичної культури в закладі загальної середньої освіти сприяють формуванню в дітей позитивної самооцінки, я-ідентичності, мотивації до фізичної активності, критичного мислення у пов’язаних із нею питаннях та вміння організовувати відповідну
пізнавальну діяльність (психологічна компетентність).
СК 07 Здатність усвідомлювати особисті відчуття, почуття, емоції, керувати власними емоційними станами за допомогою засобів і методів фізичної культури, а також тактовно і конструктивно взаємодіяти з дітьми, іншими учасниками освітнього процесу у напрямі усвідомлення та поціновування кожного як особистості під час реалізації різних форм фізичної культури в закладі загальної середньої освіти (емоційно-етична компетентність).
СК 12 Здатність прогнозувати результати фізичної культури дітей в закладі загальної середньої освіти протягом певного року навчання, враховуючи їхні вихідні дані, індивідуальні особливості, а протягом навчального семестру й чверті з урахуванням поставлених завдань і можливостей дітей (прогностична компетентність).
СК 13 Здатність проєктувати зміст уроків, позаурочних форм фізичної культури, виконуючи вимоги державного стандарту освіти та враховуючи освітні потреби і попередні результати розвитку та навчання дітей (проєктувальна компетентність).
СК 15 Здатність застосовувати методи наукового пізнання, інновації та сучасні дієві підходи до розв’язання проблем у професійній діяльності з фізичної культури в закладі загальної середньої освіти, виходячи із положень документальних джерел, що стосуються академічної доброчесності (інноваційна компетентність).
СК 16 Здатність впродовж життя визначати умови, ресурси професійного розвитку та взаємодії з іншими вчителями на засадах партнерства і підтримки (компетентність у професійній самоосвіті впродовж життя).
Очікувані результати навчання з дисципліни
ПPП 04 Вміє застосовувати теоретичне моделювання при формуванні змісту уроків та інших форм фізичної культури дітей з урахуванням вікових особливостей, персональних здібностей, інтересів, потреб і мотивів.
ПPП 06 Володіє та практично реалізує педагогічні, медико-біологічні, інформаційні технології для формування освіченості дітей у здійсненні розвитку фізичних (рухових), моральних, вольових якостей за допомогою засобів і методів фізичної культури.
ПРН 07 Вміє орієнтуватись в інформаційному просторі фізичної культури, здійснювати пошук і критичний аналіз одержаної інформації, а також адекватно оперувати нею під час професійної діяльності; добирати електронні освітні ресурси, оцінювати їх ефективність для досягнення освітніх цілей відповідно до умов навчання, вікових особливостей, рівня підготовленості й потреб дітей.
ПPП 08 Спроможний визначати завищену (занижену) самооцінку дітей для її подальшої корекції, створювати умови для формування позитивної мотивації під час визначених форм фізичної культури; застосовувати завдання, засоби, методи і навчальний матеріал, що забезпечують розвиток пізнавальної діяльності дітей щодо фізичної культури; використовувати технології розвитку в дітей критичного мислення та формування навичок рефлексії у питаннях із фізичної культури для розуміння себе, своїх цінностей, потреб, можливостей.
ПPП 09 Вміє тактовно і конструктивно взаємодіяти з дітьми, іншими учасниками освітнього процесу у напрямі усвідомлення та поціновування кожного як особистості, на засадах усвідомлення особистих відчуттів, почуттів, емоцій, а також керувати власними емоційними станами за допомогою засобів і методів фізичної культури.
ПPП 10 Застосовує механізми суб’єкт-суб’єктного підходу в практичній діяльності, вміння координувати і стимулювати навчально-пізнавальну діяльність дітей, підтримання їх прагнень до розкриття індивідуальних здібностей, можливостей і саморозвитку, в тому числі із залученням батьків на засадах партнерства для надання додаткової допомоги дітям та підтримки тих, хто має особливі освітні потреби.
ПPП 13 Вміє використовувати набуті знання і рекомендації, інновації фахівців щодо організації різних форм фізичної культури та діяльності дітей під час їх реалізації в закладі загальної середньої освіти.
ПPП 15 Вміє враховувати вихідні дані й індивідуальні особливості дітей при
прогнозуванні результатів фізичної культури на кожний рік навчання, а поставлені завдання і можливості дітей при прогнозуванні результатів на певний навчальний семестр і чверть.
ПPП 16 Проєктує зміст уроків фізичної культури для учнів початкової, основної школи та позаурочних форм із урахуванням вимог державного стандарту освіти, освітніх потреб і попередніх результатів розвитку та навчання дітей.
ПPП 17 Використовує сучасну аналітику та психолого-педагогічні умови оцінювання результатів дітей та забезпечення самооцінювання ними, що стосуються розвитку фізичних якостей, навчання рухових дій, формування теоретико-методичних знань
ПРН 19 Здійснює особистий професійний розвиток, ураховуючи індивідуальні професійні потреби, чинні вимоги та моніторинг результатів, а також взаємодіє з іншими вчителями закладу загальної середньої освіти як рівноправний партнер.
Зміст навчальної дисципліни
Тема 1. Предмет, завдання, методи і структура психології. Поняття про внутрішній світ людини. Основні погляди на взаємозв’язок внутрішнього й зовнішнього світу протягом історичного розвитку знань: античність, дуалістична теорія Р. Декарта, рефлекторна теорія психіки Сєченова. Сучасне трактування предмету психології. Класифікація психічних явищ: процеси, властивості, стани. Характеристика психіки як форми відображення. Поняття про активність психіки як її головну специфічну рису.
Рівнева будова психіки людини: свідомість, несвідоме, неусвідомлюване. Структура свідомості.
Місце психології в системі наук. Міждисциплінарні зв’язки психології. Психологічні проблеми на межі з філософією, медициною, педагогікою. Зв’язок психології з природознавством. Своєрідність місця психології в системі наук.
Структура сучасної психологічної науки. Своєрідність загальної психології серед галузей психології.
Класифікація галузей психології: за видами діяльності, за психологічними аспектами розвитку, за відносинами між людиною і суспільством. Нові галузі психології (психологія управління, середовища, економічна, екологічна). Наукова і практична (прикладна) психологія.
Основні напрями психології у ХХ столітті: біхевіоризм, гештальтпсихологія, психоаналіз, радянська психологія.
Поняття принципів та методів психології, взаємозв’язок між ними. Основні принципи психології (детермінізму, єдності і взаємозумовленості психіки і діяльності, розвитку, аналізу за одиницями, історизму, генетичного підходу, системності, проектування і моделювання тощо). Класифікація методів психології: об’єктивний-суб’єктивний, дослідницькі-діагностичні, основні -допоміжні.
Варіанти організації дослідження: лонгітюдне; поперечних зрізів.
Експеримент як основний об’єктивний метод психології, його різновиди (лабораторний, природній) та етапи (констатуючий, формуючий). Характеристика спостереження як дослідницького методу в психології, його різновиди.
Особливості додаткових методів психології (бесіда, анкетування, інтерв’ю, аналіз продуктів діяльності). Психодіагностичні методи (тести). Моделювання психічних процесів і функцій.
Кількісний і якісний аналіз психічних фактів.
Тема 2. Виникнення і розвиток психіки і свідомості. Розвиток психіки у філогенезі.
Подразливість і чутливість.
Ускладнення анатомії нервової системи та поведінки тварин. Інстинкт. Навик. Інтелект
Роль діяльності та спілкування в історичному розвитку свідомості.
Рівнева будова психіки людини ― найважливіша відмінність із психікою тварин.
Характеристика свідомості.
Несвідомі психічні явища: їх ознаки та види.
Взаємодія свідомого та несвідомого.
Тема 3. Діяльність. Потреба як джерело психічної активності. Специфіка людських потреб. Їх класифікація. Потреби та мотивація діяльності .
Поняття діяльності як форми активності. Характерні риси діяльності як особливої форми активності людини /цілеспрямованість, предметність, соціальність, усвідомлюваність, опосередкованість /.
Структура діяльності /потреба, мета, мотив, задача, дія, операція, зовнішня і внутрішня сторона, предмет і результат/. Взаємозв'язок зовнішньої та внутрішньої сторін діяльності: інтеріоризація-екстеріоризація.
Види діяльності. Ігрова діяльність та її психологічні особливості. Психологічні компоненти трудової діяльності. Характер та етапи протікання діяльності людини. Форми виконання діяльності: індивідуальна, спільна.
Засвоєння діяльності: знання, вміння, навички.
Тема 4. Психологія особистості. Поняття про особистість в психології. Індивід та особистість.
Структура особистості. Біологічне і соціальне в структурі особистості.
Активність особистості, життєва позиція. Психологічні погляди на джерело активності особистості.
Спрямованість як центральний компонент структури особистості. Мотиви, їх класифікація.
Поняття про розвиток особистості, його періодизація. Формування особистості.
Методи вивчення особистості. Особистісний підхід педагога до вивчення, розуміння та виховання дітей.
Тема 5. Спілкування. Поняття про спілкування. Структура спілкування (комунікативна, інтерактивна, перцептивна сторони). Єдність спілкування і діяльності. Функції та рівні спілкування.
Спілкування як обмін інформацією. Роль мови і мовлення в обміні інформації.
Роль феномену спілкування в життєдіяльності людини. Спілкування як соціально-психологічний феномен.
Структура і функції спілкування. Види спілкування. Рівні, стилі і типи спілкування. Стратегії та тактики спілкування. Види та засоби спілкування. Техніка та прийоми спілкування.
Труднощі, бар’єри та деформації спілкування.
Спілкування як розуміння людьми один одного. Механізми взаєморозуміння. Емпатія. Ідентифікація. Рефлексія. Каузальна атрибуція. Стереотипізація.
Тема 6. Психологія міжособистісних відносин. Соціальна психологія як наука. Місце соціальної психології в системі наукового знання. Предмет, задачі, структура соціальної психології.
Історія виникнення та формування соціальної психології.
Загальна характеристика основних методів соціальної психології
Поняття про соціальні групи, їх класифікація.
Поняття малої групи у вітчизняній та зарубіжній психології.
Міжособистісні взаємини та розвиток колективу. Соціально-психологічні ознаки колективу.
Соціально-психологічний клімат колективу як показник міжособистісних відносин у групі.
Симпатія. Атракція. Дружба. Альтруїстична поведінка.
Поняття та ознаки соціальної групи. Класифікація соціальних груп. Рівні розвитку соціальних груп: асоціація, корпорація, колектив.
Соціально-психологічні характеристики великих груп.
Соціально-психологічні характеристики натовпу та етнічної групи.
Специфіка входження особистості у групу.
Соціалізація особистості (поняття, зміст процесу соціалізації, стадії, інститути). Соціальна установка.
Розвиток особистості у відносно стабільній групі. Вікова періодизація розвитку особистості у відносно стабільній групі. Характеристика фаз і періодів.
Статусно-рольові характеристики особистості.
Тема 7. Увага. Роль уваги у забезпеченні пізнавальної діяльності людини.
Теорії уваги. Моторна теорія уваги М.М.Ланге, її критика.
Увага як умова будь-якої діяльності і як самостійна діяльність контролю. Спрямованість і зосередженість свідомості як головні ознаки уваги.
Види уваги: довільна-мимовільна-післядовільна; зовнішня і внутрішня.
Властивості об’єктів, що викликають мимовільну увагу.
Умови, що полегшують довільне зосередження уваги, їх використання у навчально-виховному процесі.
Властивості уваги: об’єм, розподіл, переключення, стійкість, концентрація.
Розвиток уваги.
Методи дослідження уваги дитини.
Тема 8. Відчуття і сприймання. Поняття про відчуття, його рефлекторний характер.
Класифікація відчуттів.
Загальні властивості відчуттів.
Чутливість та її зміни.
Особливості сприймання.
Види сприймання.
Тема 9. Пам’ять. Античні уявлення про природу пам’яті.
Теорії пам’яті /асоціативні, гештальтистські, фізіологічні, фізичні, біохімічні/.
Види пам’яті /довгочасна - оперативна і короткочасна, рухова - образна – словесно - логічна, емоційна; довільна - мимовільна/.
Характеристика процесів пам’яті: запам’ятовування, збереження, відтворення, забування. Умови міцного запам’ятовування. Закономірності темпів забування. Крива Еббінгауза.
Індивідуальні особливості пам’яті.
Методи дослідження пам’яті дитини.
Тема 10. Уява. Значення уяви в житті людини.
Уява як пізнавальний психічний процес.
Образи уяви, прийоми їх створення.
Види уяви.
Індивідуальна своєрідність уяви.
Тема 11. Мислення. Мислення у структурі пізнавальної діяльності дитини: чуттєве та раціональне. Загальна характеристика мислення. Мислення і мовлення.
Особливості вивчення мислення в психології.
Операції мислення: аналіз, синтез, узагальнення, класифікація, аналогія.
Мислення як розв’язання задач.
Етапи розв’язання мислительних задач.
Способи розв’язання мислитель них задач.
Детермінація мислення, основний механізм мислення.
Види мислення.
Процес розуміння. Розумові дії, та їх формування.
Індивідуально-типологічні характеристики мислення.
Методи дослідження мислення дитини.
Тема 12. Мовлення. Розмежування понять мови і мовлення.
Лінгвістика. Психолінгвістика. Психологія мовлення.
Мовлення як діяльність. Мовленнєва поведінка.
Види мовлення.
Мовлення і пізнавальна діяльність.
Тема 13. Воля. Вольова діяльність. Визначення волі.
Воля і мотивація. Вибір як умова вольової діяльності.
Характеристика вольової дії: вольове зусилля, структура вольового акту, вчинок.
Вольові якості особистості.
Тема 14. Емоції. Емоційна сфера людини.
Поняття про почуття, їх характеристики /модальність, полярність, амбівалентність, інтенсивність, тривалість, рефлекторна природа/.
Теорії емоцій /еволюційна, периферична, таламічна, когнітивна/.
Емоції та почуття: зв’язок та відмінності.
Функції емоцій.
Класифікація емоцій.
Форми переживання почуттів: ефект, стрес, пристрасть.
Розвиток почуттів у дитини.
Тема 15. Темперамент. Поняття про темперамент.
Властивості темпераменту.
Типи темпераменту та їх характеристика.
Фізіологічні основи темпераменту. Походження властивостей темпераменту. Мінливість темпераменту.
Шляхи узгодження темпераменту і вимог діяльності. Індивідуальний стиль діяльності.
Тема 16. Характер. Поняття про характер.
Структура характеру.
Характер як єдність ставлення і способу поведінки в типових обставинах.
Симптомокомплекси. Цілісність характеру.
Характер і темперамент. Природні і соціальні передумови характеру. Вчення про характер в історії.
Формування характеру. Акцентуації характеру.
Тема 17. Здібності. Поняття про здібності та обдарованість.
Види здібностей.
Фізіологічні основи вимірювання здібностей.
Фактори розвитку здібностей.
Тема 18. Предмет, завдання і методи вікової та педагогічної психології. Предмет, завдання, структура і основні поняття вікової та педагогічної психології. Питання педагогічної психології в працях вітчизняних педагогів і психологів.
Основні закономірності психічного розвитку. Передумови, джерело і рушійні сили психічного розвитку.
Принципи вивчення психіки дитини. Принципи досліджень у віковій та педагогічній психології
Методи досліджень у віковій та педагогічній психології: організаційні, емпіричні, методи обробки даних, інтерпретаційні методи
Загальна характеристика віку.
Проблема вікової періодизації психічного і особистісного розвитку. Вікові та індивідуальні особливості розвитку
Періодизація вікового розвитку Д. Б. Ельконіна
Вікова періодизація психічного розвитку дитини від народження до закінчення школи.
Основні напрями вікової психології в Україні та за кордоном.
Тема 19. Психологія дітей раннього і дошкільного віку. Психічний розвиток дитини раннього віку.
Психічний розвиток дитини від 3 до 7 років.
Соціальна ситуація розвитку дитини при переході із дитячого закладу в школу.
Мотиваційна готовність дитини до навчання в школі.
Пізнавальна готовність дошкільника до систематичного навчання.
Вольова готовність дитини виконувати вимоги школи.
Емоційна готовність дошкільника до входження у систему взаємовідносин шкільного середовища.
Тема 20. Психологія молодших школярів. Навчальна діяльність. Особливості дитини, яка вступає до школи.
Характеристика навчальної діяльності.
Пізнавальні психічні процеси молодшого школяра.
Емоційно-вольові процеси молодшого школяра.
Особистість молодшого школяра.
Тема 21. Психологія підлітків. Загальні особливості підліткового віку. Анатомо-фізіологічна перебудова організму підлітка. Суперечність між зростаючого самостійністю і можливостями її реалізації.
Біологічні та соціальні умови розвитку підлітка.
Система міжособистісних відносин і спілкування підлітка. Вплив ровесників на розвиток особистості підлітка.
Міжособистісні конфлікти в підлітковому віці. Відносини підлітка з дорослими. Відносини підлітка з ровесниками.
Перебудова учбової діяльності і розвиток пізнавальних процесів підлітка. Характер навчальної діяльності підлітка. Розвиток пізнавальних процесів підлітка.
Криза підліткового віку.
Розвиток особистості підлітка. Самосвідомість - новоутворення особистості підлітка.
Емоційно-вольова сфера особистості підлітка.
Тема 22. Психологія раннього юнацького віку. Загальна характеристика раннього юнацького віку. Особливості фізичного розвитку старшокласників.
Розвиток пізнавальних процесів старшокласників.
Емоційно-вольова сфера у ранній юності.
Пізнавально-професійна діяльність, формування наукового світогляду і системи цінностей.
Розвиток самосвідомості старшокласника.
Система спілкування і взаємовідносин у старшокласників. Міжособистісні відносини в класних колективах. Неформальні юнацькі об’єднання.
Психологічні особливості вибору професії. Готовність до життєвого самовизначення.
Тема 23. Психологічна сутність навчальної діяльності. Поняття научіння, учіння, навчання та навчальна діяльність у психології. Їх співвідношення.
Концепція навчання і розвитку Л.С.Виготського.
Навчальна діяльність, її соціальний характер. Психологічна структура навчальної діяльності. Загальна характеристика основних компонентів психологічної структури навчальної діяльності.
Формування навчальної діяльності. Загальна характеристика навчання. Фактори ефективності навчання. Типи та види навчання, їх загальна характеристика. Психологічні закономірності засвоєння знань та формування понять.
Психологічна теорія діяльності О.М.Леонтьєва
Поняття інтеріоризації. Теорія інтеріоризації (Л.С.Виготський) та її розвиток у працях С.Л.Рубінштейната П.Я.Гальперіна
Поетапне формування розумових дій. Загальна характеристика етапів формування повноцінної розумової дії
Орієнтовна основа дій. Типи орієнтовних основ дій. Типи учіння
Експериментальні дослідження в межах теорії поетапного формування розумових дій.
Тема 24. Психологія виховання. Предмет і задачі психології виховання. Значення психологічних знань для побудови теорії виховання. Діяльність – основа формування особистості.
Психологічні закономірності формування особистості. Проблема формування спрямованості особистості.
Проблема управління та самоуправління вихованням. Психологічні основи індивідуального підходу у вихованні.
Показники і критерії вихованості, їх психологічна природа. Самовиховання: сутність, завдання, структура та методи.
Тема 25. Психологія педагогічної діяльності та професійного спілкування. Поняття про педагогічну компетентність та її складові
Професійна значущість особистості вчителя. Основні та додаткові вимоги до педагога.
Індивідуальний стиль педагогічної діяльності.
Якості особистості вчителя.
Змістові, динамічні та результативні характеристики індивідуального стилю педагогічної діяльності.
Загальна характеристика емоційно-імпровізального, емоційно-методичного, раціонально-імпровізального та раціонально-методичного стилів педагогічної діяльності.
Тема 26. Психологія особистості вчителя. Поняття педагогічних здібностей. Структура педагогічних здібностей (за В.А.Крутецьким та Н.В.Кузьміною).
Ефективність діяльності вчителя,критерії її оцінки.
Самоосвіта і самовиховання як умова успішної діяльності.
|
Найменування показників |
Характеристика навчальної дисципліни |
|
|
денна форма навчання |
заочна форма навчання |
|
|
Рік навчання |
1 |
|
|
Семестр вивчення |
2 |
|
|
Кількість кредитів ЄКТС |
5 |
5 |
|
Загальний обсяг годин |
150 |
150 |
|
Кількість годин навчальних занять |
74 |
20 |
|
Лекційні заняття |
32 |
8 |
|
Практичні заняття |
42 |
12 |
|
Семінарські заняття |
- |
- |
|
Лабораторні заняття |
- |
- |
|
Самостійна та індивідуальна робота |
76 |
130 |
|
Форма підсумкового контролю |
іспит |
іспит |
1. Форма підсумкового контролю: іспит
2. Панчук Наталія Петрівна, кандидат психологічних наук, доцент, доцент кафедри психології освіти;
3. Перелік основної літератури:
1. Вікова та педагогічна психологія: навчальний посібник / О. В. Скрипченко, Л. В. Долинська, З. В. Огороднійчук [та ін.]. 3-є вид., випр. й доп. К. : Каравела, 2012. 400 с.
2. Дуткевич Т. В. Загальна психологія: теоретичний курс: навчально-методичний посіб. Кам’янець-Подільський: Видавець ПП Зволейко Д.Г., 2015. 432 с.
3. Дуткевич Т. В., Терещенко В. А. Вікова і педагогічна психологія (курс лекцій і практикум): Навчальний посібник. Кам’янець-Подільський: Медобори, 2012. 228 с.
4. Панчук Н. П. Загальна, вікова і педагогічна психологія. Збірник завдань: Навчально-методичний посібник. Кам’янець-Подільський: Видавець Ковальчук О. В., 2020. 240с.
5. Панчук Н.П. Загальна і вікова психологія: Практикум: Навчально-методичний посібник. Кам’янець-Подільський: Друк-Сервіс, 2018.168с.
Науково-педагогічний
працівник _____________ Наталія Панчук
Завідувач кафедри _____________ Тетяна Дуткевич
- Викладач: Панчук Наталія