Історичні джерела є ключовим елементом до розуміння минулого. Завдяки їм історики можуть реконструювати різні події, явища і процеси, що відбувалися в минулому. Завдяки історичним джерелам, які є єдиним джерелом інформації про минуле, можемо дізнатися про людей, які жили в минулому, про їхній спосіб життя, культуру, соціальну організацію, політичний устрій тощо, зрозуміти, як виникли сучасні інститути, цінності та ідеї.
Водночас, всі історичні джерела вимагають від нас критичного мислення. Кожний історик повинен вміти оцінювати достовірність джерел, визначати їхню зацікавленість та упередження.
Фахівці використовують різні методи для вивчення історичних джерел. Вони вивчають тексти, аналізують предмети, інтерв’юють людей, які знають про минуле. Вивчення історичних джерел є складним і відповідальним завданням. Однак воно є також дуже захоплюючим і корисним. Власне всі ці складові дають зрозуміти, що дисципліна «Студіювання історичних джерел» є дуже важливою і актуальною.
Цей навчальний посібник обов’язкового освітнього компоненту професійної підготовки «Студіювання історичних джерел» складений відповідно до освітньо-професійної програми підготовки здобувачів вищої освіти освітнього ступеня «магістр» спеціальності 032 Історія та археологія за освітньо-професійною програмою Історія.
На вивчення курсу відводиться 90 годин (3 кредити ECTS). Здобувачі вищої освіти магістерського рівня засвоюють курс упродовж 18 годин лекцій, 22 годин практичних занять і 50 годин самостійної роботи. Підсумковий контроль являє собою залік.
Курс «Студіювання історичних джерел» має взаємозв’язок з іншими навчальними дисциплінами, зокрема, з історичним джерелознавством, джерелознавством окремих країн, епох, історією України, всесвітньою історією, історією окремих регіонів, історіографією, історичною географією, економічною історією, статистикою тощо.
Програма та завдання навчальної дисципліни складається з одного модуля.
Вивчення навчальної дисципліни «Студіювання історичних джерел» має на меті в ході лекційних і практичних занять, консультацій, індивідуальної та самостійної роботи здобувачів вищої освіти формувати в них систематичні знання з теоретичного і практичного джерелознавства: забезпечити розуміння студентами сутності історичного джерела, уявлення про склад та зміст комплексів джерел для різних історичних періодів, зокрема еволюцію корпусу писемних джерел, наукові методи їхнього аналізу.
Основні завдання вивчення дисципліни «Студіювання історичних джерел» є:
– донести до студентів поняття предмету і завдання дисципліни;
– ознайомити їх з теоретичними та методичними принципами пошуку, вивчення і використання історичних джерел;
– з’ясувати основні типи, групи і категорії джерел;
– навчити студентів об’єктивності при аналізі кожного історичного джерела, вмінню піддати його всебічному аналізу і науковій критиці, а також використанню в практичній діяльності;
– розкрити студентам основний понятійний апарат і термінологію, якими оперує дисципліна.
Згідно з вимогами освітньо-професійної програми студенти повинні знати:
– підручники, посібники, довідники та монографічну літературу з курсу;
– типи та категорії джерел та місця їх зберігання;
– теоретичні та методичні принципи пошуку, вивчення і використання історичних джерел
– понятійний апарат і термінологію, якими оперує дисципліна;
вміти:
– володіти фактичним матеріалом із дисципліни «Студіювання історичних джерел»;
– виявити, класифікувати і кваліфіковано аналізувати джерела;
– професійно використовувати джерела;
– аналізувати джерела та пов’язувати їх зміст з реальним життям;
– робити чіткі і об’єктивні висновки щодо еволюції історичних процесів лише на основі джерельної бази.
Перелік компетентностей, здобуття яких гарантуватиме вивчення дисципліни
|
Інтегральна компетентність |
Здатність розв’язувати складні задачі дослідницького та/або інноваційного характеру в галузі історії та археології. |
|
Загальні компетентності |
ЗК 01. Здатність до абстрактного мислення, аналізу і синтезу. ЗК 02. Здатність працювати автономно. ЗК 03. Здатність спілкуватися державною мовою як усно, так і письмово. ЗК 06. Здатність працювати в міжнародному контексті. ЗК 07. Здатність оцінювати та забезпечувати якість виконуваних робіт. ЗК 08. Цінування та повага різноманітності та мультикультурності. ЗК 09. Здатність приймати обґрунтовані рішення. |
|
Спеціальні (фахові, предметні) компетентності |
СК 01. Здатність виявляти та досліджувати історичні й археологічні джерела різних видів, аналізувати наукові тексти, узагальнювати інформацію. СК 02. Здатність здійснювати історичні й археологічні дослідження з визначеної тематики, в тому числі використовуючи методологічний інструментарій інших гуманітарних і соціальних наук. СК 03. Здатність презентувати та обговорювати результати досліджень і професійної діяльності у сфері історії та археології. СК 06. Здатність здійснювати експертний аналіз в предметній області. СК 08. Здатність працювати в міжнародному контексті і реалізовувати спільні проєкти у сфері історії та/або археології з європейськими та євроатлантичними інституціями. |
Програмні результати навчання
ПРН 02. Здійснювати рецензування, коментування, анотації наукових, науково-популярних, освітніх та публіцистичних текстів, які стосуються питань історії та археології.
ПРН 05. Планувати і виконувати наукові дослідження у сфері історії та археології, висувати та перевіряти гіпотези, обирати методи дослідження, аналізувати результати, обґрунтовувати висновки.
ПРН 06. Здійснювати експертизу пам’яток історії, археології та культури з метою їх охорони та можливого подальшого використання.
ПРН 08. Розширювати актуалізовану джерельну базу за рахунок введення до наукового обігу архівних джерел, опрацювання фондів музеїв, участі у наукових й археологічних експедиціях тощо.
- Викладач: Комарніцький Олександр