Соціальний супровід – вид соціальної роботи, спрямований на подолання складних життєвих обставин, а також на адаптацію  до нового середовища, створення у ньому оптимальних умов життя окремих категорій дітей та молоді шляхом надання комплексу соціальних послуг. Соціальний супровід орієнтовано на здійснення соціальної опіки, патронажу соціально незахищених верств населення з метою подолання їх життєвих труднощів, збереження та підвищення їх соціального статусу. Соціальний супровід сім'ї як технології соціальної роботи з сім'ями передбачає визначення теоретичних та методологічних складових такої діяльності, формулювання основних принципів та підходів до його реалізації. Ці спеціальні компетентності та програмні результати навчання є важливими у професії соціального працівника, який здійснює соціальну допомогу сім'ї в СЖО. Тому вивчення дисципліни "Соціальний супровід сім'ї", є для цих фахівців вкрай важливим.

Метою викладання навчальної дисципліни «Соціальний супровід сім’ї» є сформувати у студентів наукові поняття про технологію соціального супроводу сім’ї, її цілі та завдання, допомогти в оволодінні основними теоретичними знаннями та практичними вміннями щодо соціального супроводу сімей різних типів.

Основними завданнями вивчення дисципліни «Соціальний супровід сім’ї» є:

1. Ознайомити студентів з державною політикою в галузі соціального захисту сім’ї, материнства й дитинства та її нормативно-правовим забезпеченням. 

2. Розкрити сутність принципів, напрямів і технологій соціально-педагогічної роботи з сім'єю.

3. Ознайомити майбутніх соціальних педагогів з методиками соціального супроводу сімей різних типів. 

4. Підготувати спеціалістів до практичної реалізації політики України щодо охорони сім’ї, створення умов для її зміцнення та повноцінного функціонування, а також розвитку та підтримки сімейних форм виховання дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування. 

5. Розвивати здатність творчо інтерпретувати свої знання в конкретних ситуаціях спілкування з сім’ями дітей. 

6. Підготувати студентів до проведення різноманітних традиційних і нетрадиційних форм вдосконалення педагогічної культури батьків. 

7. Навчити здійснювати індивідуальну роботу з батьками (бесіди, консультації)