АНОТАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

СПОРТИВНИЙ ТУРИЗМ

 

1. Метою вивчення навчальної дисципліни «Спортивний туризм»  спеціальності 014 Середня освіта (Фізична культура) другого (магістерського) рівня є  оволодіння знаннями  про характерні специфічні особливості спортивного туризму як засобу фізичного виховання школярів.

Навчальна дисципліна «Спортивний туризм» взаємопов'язана з такими навчальними дисциплінами: «Теорія і методика фізичного виховання», «Анатомія людини», «Фізіологія», «Гігієна», «Педагогіка», «Психологія», «Теорія і методика викладання спортивних ігор», «Теорія і методика викладання рухливих ігор і забав».

 

2. Перелік компетентностей, здобуття яких гарантуватиме вивчення навчальної дисципліни.

Відповідно до освітньо-професійної програми (затверджена ухвалою вченої ради К-ПНУ імені Івана Огієнка від 30 травня 2017 року, протокол за  № 6) у здобувачів вищої освіти другого (магістерського) рівня формуються наступні загальні компетентності:

- здатність здійснювати науково-дослідну діяльність;

- проводити наукові дослідження на відповідному рівні.

Спеціальні (фахові, предметні) компетентності:

- здатність до організації та проведення туристичних походів оздоровчої спрямованості;

- знання про особливості туристичних походів з людьми різного віку та фізичного ступеня фізичної підготовленості.

 

Сфера реалізації здобутих компетентностей під час працевлаштування.

Загальні компетенції:

1. Здатність здійснювати науково-дослідну діяльність.

Наукові дослідження у сфері фізичної культури і спорту розпочали проводитися на початку минулого століття. Після  опанування навчальної дисципліни «Спортивний туризм» майбутні тренери з обраного виду спорту оволодівають  методикою досліджень у сфері фізичної культури і спорту. Так вони вивчають такі теми як: методика визначення біологічних ритмів спортсменів; методика визначення соматомоторних здібностей спортсменів; методика тестування аеробних можливостей спортсменів; методика визначення узгодженості думок експертів шляхом визначення коефіцієнта конкордації (W) тощо.

2. Здатність проведення досліджень на відповідному рівні.

Тренер з обраного виду спорту володіє навичками самостійно займатися дослідницькою діяльністю, а саме понятійним апаратом, вміє визначати: актуальність, мету, завдання, об'єкт, предмет, наукову новизну, практичне значення дослідження. Використовує загальнонаукові, педагогічні, психологічні, медико-біологічні, соціологічні методи дослідження. За результатами проведених досліджень може робити відповідні висновки, впроваджувати результати наукових досліджень у практику.

Спеціальні (фахові) компетентності:

1.  Здатність до організації та проведення туристичних походів оздоровчої спрямованості.

Фахівець з туризму розуміє, що сучасні досягнення науки і техніки все більше позбавляють людину від фізичних навантажень в результаті чого різко зменшується рухома активність людей. Рухому недостатність треба ліквідувати штучно, за рахунок фізичних вправ. Найбільш доступними для всіх людей є гігієнічна гімнастика, прогулянка, екскурсія, походи. На відміну від усіх видів спорту, в туризмі фізичні навантаження, хоча і можуть бути в загальному високими, цілком посильні за рахунок того, що розподілені на багато годин та днів. Туристична діяльність пов'язана з переміною місць, організовується при будь-якій погоді і пред'являє людині різноманітні вимоги. Одночасно діють три важливі фактори: чергування оточуючого середовища (обстановка), кліматичних умов і видів діяльності. Світ природи, взаємодіючи з людиною, виконує по відношенню до неї ряд важливих функцій: психотерапевтичну, реабілітаційну, естетичну, пізнавальну. Оздоровча функція туризму спрямована на використання природних об'єктів з метою позитивного впливу на організм особистості.

2. Знання про особливості туристичних походів з людьми різного віку та фізичного ступеня фізичної підготовленості

Тренер з туризму володіє знаннями про особливості туристичних походів залежно від категорій осіб, які здійснюють туристичні подорожі. Існують такі види туризму: дитячий; молодіжний; сімейний; для осіб похилого віку; для інвалідів. Зрозуміло, що мета таких подорожей буде різною. Так, для дитячого туризму найбільш доцільними мають бути подорожі з культурно-освітньою, оздоровчо-лікувальною або спортивною метою. Що стосується молодіжного туризму, то найбільш часто подорожі проводять з спортивною та культурно-освітньою метою. Мета сімейного туризму - оздоровчо-лікувальна, культурно-пізнавальна, релігійна та спортивна. Особи похилого віку здійснюють, в основному, подорожі оздоровчо-лікувальні, релігійні, культурно-пізнавальні.


3. Зміст навчальної дисципліни за модулями та темами

Змістовий модуль 1

Спортивний туризм

Тема 1. Класифікація видів і форм туризму.  Класифікація видів туризму, форми туристичної роботи.

Тема 2. Топографічна підготовка. Вміння орієнтуватися на місцевості як життєво-необхідна навичка. Головні елементи топографії. Форми рельєфу.

Тема 3. Організація та проведення змагань з техніки пішохідного туризму з дітьми шкільного віку. Педагогічна спрямованість та особливості проведення змагань з техніки туризму. Загальні принципи побудови дистанції.

Тема 4. Підготовка і проведення змагань з техніки пішохідного туризму. Оформлення документації, фотозвіт.

Тема 5. Правила організації та проведення туристичних походів з людьми різного віку та фізичного ступеня фізичної підготовленості. Ознайомлення студентів з правилами організації та проведення туристичних походів та оформленням маршрутної документації. Вимоги щодо формування туристичних груп. Обов’язки і права керівника та заступників керівника туристичної групи.  Обов’язки і права учасника туристичної подорожі.

Тема 6. Планування маршруту походу. Навчити студентів розробляти, обирати маршрут та  організовувати походи різної категорії складності. Вибір і розробка маршруту.  Організація руху та орієнтування в поході.

Тема 7. Медичне забезпечення походу. Визначення поняття - перша долікарська допомога. Надання першої долікарської допомоги при переломах, вивихах, забоях. Надання першої долікарської допомоги при кровотечах, опіках, отруєннях. Надання першої долікарської допомоги при укусах змій, бджіл, комах, собак.

Тема 8. Навчання студентів вчасно і правильно надавати першу долікарську допомогу при різних видах травм. Комплектування аптечки. Види пов’язок і правила накладання шин.

 

4. Обсяг вивчення навчальної дисципліни:

- кількість кредитів ЄКТС – 5;

- кількість годин – 150;

- кількість аудиторних годин – 50, 10 годин лекцій, 40 годин практичних занять;

- кількість годин самостійної роботи – 100.

 

5. Форма семестрового контролю – екзамен.

 

6. Інформація про науково-педагогічних працівників, які забезпечують викладання дисципліни:

Зубаль Майя Вікторівна, кандидат наук з фізичного виховання та спорту, доцент.

 

7. Перелік основної літератури:

1. Грабовський Ю. А. Скалій О. В., Скалій Т. В. Спортивний туризм: навчальний посібник. Тернопіль: Навчальна книга–Богдан, 2009. 304 с.

2. Гуска М. Б., Зубаль М. В. Основи теорії і методики рекреаційно-оздоровчог туризму: методичні рекомендації. Кам’янець-Подільський: Аксіома, 2018. 100 с.

3. Гуска М. Б., Стринадко В. С., Гуска М. В., Зубаль М. В., Стсюк І. І. Перша долікарська допомога та критичні ситуації під час подорожей: навчально-методичний посібник. Кам’янець-Подільський: Аксіома, 2017. 264 с.

4. Дмитрук О. Ю., Щур Ю. В. Спортивно-оздоровчий туризм: навчальний посібник. Київ: Альтерпрес, 2008.  280 с.

5. Зубаль М. В., Райтаровська І. В.  Практикум з дисципліни «Організація краєзнавчо-туристичної діяльності».  Камянець-Подільський: ПП Буйницький, 2011. 18с.

6. Козинець В.М. Безпека життєдіяльності у сфері туризму: навчальний посібник.  Київ: Кондор, 2006.  576 с.

7. Пангелов Б. П. Організація і проведення туристсько-краєзнавчих подорожей: навчальний посібник. Київ: Академвидав, 2010.  248 с.