СОЦІАЛЬНЕ ПАРТНЕРСТВО В СОЦІАЛЬНІЙ РОБОТІ

Соціальна робота сьогодні виступає своєрідним соціальним індикатором, який визначає реальні наслідки соціальної по­літики, її життєвість та ефективність. Саме система соціальної роботи, як діяльність заради допомоги людині, сім'ї, групі осіб, які потрапили у складні ситуації, шляхом надання психолого-педагогічної, морально-правової підтримки через різні соціальні служ­би показує реальні можливості суспільства і держави у сфері захисту людини. Соціальна робота охоплює всі категорії населення, що потребують захисту, підтримки та допомоги, вона, у свою чергу, потребує, безумовно, координації зусиль державних і спеціалізованих установ соціальної спрямованості. В Україні різні аспекти соціальної роботи впроваджують соціальні державні і спеціалізовані служби різних міністерств і відомств. Всі вони мають власні особливості щодо організації їх діяльності з питань соціальної допомоги різним верствам населення. Тому особливе місце у соціальній роботі займають партнерство і посередництво як одна з умов взаємодії і вирішення соціальних проблем клієнта. Зважаючи на вищезазначене та важливість професійної діяльності соціального працівника у соціальних службах, роз­роблено модульний курс «Соціальне партнерство».

       Мета вивчення навчальної дисципліни «Соціальне партнерство» - надання студентам необхідних знань щодо наукових, організаційних, методологічних засад побудови партнерських стосунків з клієнтами як об'єктами соціальної роботи, а також із представниками державних установ та громадсь­ких організацій як суб'єктами соціальної роботи для профілактики або вирішення соціальних проблем. Вивчення цієї дисципліни надасть можливість студентам оптимально здійснювати міжособистісне спілкування, стати успішним у соціальній взаємодії, уникати конфліктів з оточуючими. 

Програмні компетентності навчання

Вивчення навчальної дисципліни «Соціальне партнерство» передбачає застосування таких загальних та фахових компетентностей:

 Спеціальні (фахові) компетентності:

1.                 Використання різних форм професійної комунікації в соціальній роботі, усвідомлення вимог кожної конкретної професійної ситуації, а також власних професійних цілей і задач.

2.                 Знання наукових, організаційних, методологічних засад побудови партнерських стосунків з клієнтами як об’єктами соціального забезпечення, із представниками державних установ та громадських організацій як суб’єктами соціальної допомоги для профілактики подолання соціальних проблем. 

 Програмні результати навчання з дисципліни

1.                 Встановлювати професійні та організаційні контакти з соціальними інституціями, використовуючи інформацію про них за місцем проживання, розрізняти напрями їх діяльності та форми роботи з ними.

2.                 Вміти переконувати, аргументувати, вести конструктивні переговори, результативні бесіди, дискусії, полеміку, толерантно ставитися до альтернативних думок, критично ставитись до тенденційної інформації.

3.                 Вміти мирно та неконфронтаційно регулювати соціальні відносини між представниками інтересів соціальних груп і державою, в основі якого лежить соціальний діалог, конструктивно вирішувати соціальні конфлікти на різних рівнях, проводити взаємні консультації, переговори на взаємоузгоджених принципах з метою дотримання прав та інтересів працівників, роботодавців держави.