Інформація про курс

КЛАСИЧНА ТЕОРІЯ ТЕСТІВ (Classical test theory) - підхід, що домінував в тестології до 60-х років ХХ століття - до появи IRT (теорії тестових завдань). КТТ базується на уявленні про те, що індивідуальний тестовий бал є сумою істинного бали випробуваного і незалежної помилки вимірювання. З кількох нескладних посилок про ці дві компонентах виводиться уявлення про співвідношення вірогідності, надійності та інших статистичних показниках якості тестів. 

Головним інструментом конструювання тестів в рамках КТТ є забезпечення гомогенності (статистичної узгодженості) тестових завдань, включених в одну тестову шкалу. Для багатьох розділів психодіагностики (наприклад, для особистісних тест-опитувальників) КТТ зберігає свою актуальність і в наші дні.

Метою вивчення дисципліни «Класична теорія тестів» є оволодіння студентами основними підходами аналізу результатів тестування засобами класичної теорії тестів, з класичною теорією вимірювань та її застосуванням у педагогічному оцінюванні, набуття практичних навичок та умінь використовувати вивчені прийоми для опрацювання результатів тестування засобами електронних таблиць.

 Основними завданнями вивчення дисципліни є:

 ·                   ознайомити студентів з основним понятійним апаратом теорії вимірювань, статистичними концепціями класичної теорії тестів, надійності істинної оцінки класичної моделі, статистичним процедурами для прогнозування та опрацювання результатів тестування.

·                   сформувати уміння застосовувати Класична теорія тестів у педагогічному оцінюванні.

·                   розкрити місце і значення класичної теорії тестів в практиці опрацювання результатів тестування;

·                   з’ясувати переваги та недоліки класичної теорії тестів порівняно з сучасною теорією, взаємозв’язки курсу з іншими навчальними дисциплінами, зокрема з статистичними, інформатичними та дисциплінами циклу «Освітні вимірювання»;

·                   розширити знання студентів про методи опрацювання результатів тестування;

·                   сформувати у студентів знання, навички та уміння використовувати класичні методи оцінювання результатів тестування на практиці;

·                   сформувати у студентів вміння використовувати знання, навички та уміння з класичної теорії тестів при вивченні інших дисциплін та в майбутній професійній діяльності;

Після вивчення дисципліни студент повинен згідно з вимогами освітньо-професійної програми студенти повинні:

 знати:

·                   науково-понятійний апарат класичної тестової теорії;

·                   способи подання результатів тестування для їх опрацювання за допомогою комп’ютера;

·                   статистичні концепції в теорії тестів;

·                   нормативні документи, що регламентують проведення тестування в освіті;

·                   історію, сучасний стан та тенденції розвитку класичної теорії тестів в освіті;

·                   шкали вимірювання, які використовуються при шкалюванні результатів тестування,

·                   етапи процесу аналізу результатів тестування тесту;

·                   схеми оцінювання якості завдань;

·                   схеми оцінювання якості тесту в цілому.

уміти:

·                   застосовувати на практиці класичну теорії тестів до опрацювання та аналізу результатів тестування;

·                   виконувати первинний аналіз результатів тестування;

·                   визначати міри центральної тенденції, міри мінливості тестових балів;

·                   перевіряти гіпотези про нормальний закон розподілу результатів тестування;

·                   використовувати кореляційний для аналізу результатів тестування;

·                   визначати φ–коефіцієнт кореляції та коефіцієнт бісеріальної кореляції;

·                   визначати коефіцієнт та показник надійності тесту;

·                   визначати основні характеристики тестових завдань;

·                   визначати валідність для критеріально-орієнтованих тестів;

·                   інтерпретувати результати валідизації, що забезпечують формування системи таких компетентностей:

• соціально-особистісних;
• загальнонаукових;
• інструментальних;
• професійних;
• знання змісту, процедурне та епістемне знання.