Профорієнтація дає змогу виявити і розвинути інтерес та здібності людини до певних професій чи груп професій, а також визначити ступінь її придатності ще до етапу включення в суспільне виробництво. Завдяки профорієнтації людина може зробити правильний вибір професії, скоротити терміни її освоєння, підвищити продуктивність праці. Усе активніше залучення різних груп трудящих у процеси вивільнення й перерозподілу робочої сили збільшило її потребу в такій допомозі. У багатьох країнах завдяки цьому розширилася сфера застосування профорієнтації, яка почала охоплювати не тільки молодь, що навчається, а й інші групи населення. Розширення зв’язків служб профорієнтації з навчальними закладами, підприємствами, органами праці і збільшення обсягу виконуваної роботи сприяли як диференціації цих служб і послуг, що надаються ними, так і їх інтеграції з іншими службами. Це можна пояснити не лише підвищенням вимог з боку виробництва до рівня знань, здібностей, кваліфікації працівників, тобто їхньої професійної придатності, а й потребою самих працівників в освоєнні нових професій (наприклад, у зв’язку з впровадженням нової техніки і технології, за станом здоров’я або з метою працевлаштування).

Основним призначенням системи методів професійної орієнтації є ефективне та якісне забезпечення підприємств, фірм і організацій кадрами відповідних професій і кваліфікацій. Професійна орієнтація є засобом раціонального, дбайливого використання трудових ресурсів, що забезпечує максимальний ефект і мінімальні витрати на підготовку і подальше професійне удосконалення спеціалістів.