«Історія правових вчень» відноситься до фундаментальних правових дисциплін та досліджує найбільш загальні теоретико-світоглядні проблеми правознавства і державознавства в їх історичному розвитку з метою поглибленого пізнання політико-правової дійсності.

«Історія правових вчень» закладає фундамент загальної правової культури, правового мислення, формує наукову базу юридичного світогляду.

Правові вчення та ідеї спрямовані на з`ясування ґенези, суті, тенденцій та перспектив розвитку права і закону, ролі правових норм у суспільстві та їхнього значення.

Предметом історії правових вчень є історія виникнення і розвитку поглядів, вчень і теорій щодо походження, ролі і значення та ідеальної форми держави і політичної системи суспільства, а також вчень і теорій про право, його суть і призначення, окремі державно-правові інститути та теорій і концепцій про ідеальні або бажані форми державно-правового буття.

При вивченні поглядів того чи іншого мислителя необхідно звернути увагу на історичні умови, за яких появляється те чи інше вчення, на постать самого вченого, на співвідношення між новим та попередніми вченнями.