Адвокація – це процес соціальних змін, що впливають на погляди, відносини в суспільстві та співвідношення сил, зміцнюють громадянське суспільство і сприяють відкриттю демократичних просторів. Щоб досягнути поставлених прагнень, адвокація вимагає координації зусиль, стратегічного мислення, поінформованості, комунікації, роз’яснювальної кампанії і мобілізації. Адвокаційні компанії – це головна частина роботи кожного Фонду чи організації, яка займається захистом прав людини. Зазвичай адвокаційні компанії спрямовані на захист, посилення й розширення прав, свобод та інтересів окремих вразливих груп населення. Це безтерміновий процес відстоювання прав людей (групи людей) з метою зміни державної політики та управління, законодавства та суспільної думки, соціальних процесів та явищ.
Адвокація – це потужний інструмент просування нових ідей та цінностей, вплив на особу (групу осіб), від якої залежить вирішення проблеми. Це можуть бути як посадові особи, які представляють державні установи, так і представники бізнес-сектору. Одним із різновидів адвокації є лобіювання, як потужний вплив на законодавчі процеси. У сучасних умовах адвокаційні кампанії стають прикладом мирного впливу на владу, містком порозуміння і початком відкритого діалогу між владою та громадою.
У процесі індивідуальної соціальної роботи часто застосовують такий різновид втручання, як представництво. Дії соціального працівника при його здійсненні можуть трактуватися як надання допомоги тим, хто її потребує (у зв’язку з безробіттям, хворобою, бідністю тощо), але не може самотужки відстояти власні права. Представництво інтересів також передбачає боротьбу за реформування законодавства та соціальних програм, за розширену інтерпретацію чинних правил, норм, соціальних послуг. Представляючи інтереси клієнта або клієнтів у суді, соціальний працівник може виступати як позивач, адвокат чи експерт-свідок. Послуги з представництва можуть надаватися як одному клієнтові, так і певній соціально вразливій групі.
У своїй фаховій діяльності соціальним працівникам доводиться представляти інтереси, захищати права своїх клієнтів у різноманітних державних, недержавних установах і організаціях, взаємодіяти від їхнього імені з приватними особами. Представництво інтересів клієнта називають ще адвокатуванням, або адвокасі (від англ. advocacy – захист прав). У правознавчому контексті воно означає діяльність юриста у судовому процесі та інших ситуаціях як представника інтересів своїх клієнтів. Значно ширшим є тлумачення цього терміна у соціальній роботі, у контексті якої він означає діяльність від імені іншої людини (групи людей) щодо забезпечення їй необхідних послуг, гарантій законних прав у всіх сферах її життєдіяльності, а також надання їй необхідних щодо цього консультацій.
Представництво (адвокатування) у соціальній роботі – процес захисту прав, реалізації інтересів індивідів, груп людей уповноваженими особами з метою отримання ними доступу до послуг установ, на які вони мають право, але не можуть їх отримати; взаємодія від імені клієнта з юридичними і фізичними особами.
Мета дисципліни – отримання студентами знань про представництво (адвокатування) у соціальній роботі, як процесу захисту прав, реалізації інтересів індивідів, груп людей уповноваженими особами з метою отримання ними доступу до послуг установ, на які вони мають право, але не можуть їх отримати.
Завдання дисципліни:
- сформувати цілісне уявлення про адвокацію як метода індивідуальної роботи у сфері соціального захисту та забезпечення;
- розвинути уявлення студентів щодо поняття «захист громадських інтересів» як систему взаємопов’язаних дій або кроків, спрямованих на довгострокові зміни в суспільстві, або способів ухвалення відповідних рішень владними структурами через активізацію громадян;
- сформувати навички взаємодії від імені клієнта з юридичними та фізичними особами.
По закінченню вивчення дисципліни студенти мають
знати:
- сутність поняття «адвокасі» в системі соціальної роботи;
- європейський та світовий досвід проведення адвокаційних кампаній у системі соціальної роботи;
- основні елементи адвокаційної кампанії з представництва інтересів різних груп клієнтів;
- основні форми адвокасі у соціальні роботі;
вміти:
- визначати соціальну проблему, яка потребує адвокації соціального працівника;
- визначати потенційні групи ризику споживачів соціальних послуг, які потребують адвокації соціального працівника у різних установах;
- використовувати форми та методи адвокаційних кампаній залежно від викликів соціальної реальності;
- вибудовувати ефективну комунікацію між усіма суб’єктами адвокаційних кампаній у соціальній сфері.
- Викладач: Опалюк Тетяна Леонідівна