Для соціальної роботи і соціального забезпечення як системи професійної діяльності соціалізація особистості є надзвичайно важливим завданням. Соціалізація - процес засвоєння культури (норм поведінки, цінностей, ідей, правил, стереотипів розуміння) і формування соціальних якостей, завдяки яким людина стає дієздатним учасником соціальних зв’язків, інститутів та спільнот.

Становлення особистості неможливе без соціалізації, що відбувається через складну взаємодію соціального середовища та людини. Кожна особистість має потребу належати до соціуму, соціальних інституцій, що допомагає їй осмислювати саму себе, соціально ідентифікувати, належати до відповідної соціальної групи.

Мета навчальної дисципліни «Соціалізація особистості» - сформувати у здобувачів вищої освіти цілісне уявлення про соціалізацію особистості, її фактори та етапи, агенти та вікові особливості соціалізації, теоретичні підходи і концепції до процесу соціалізації, ознайомити зі складним процесом входження людини у соціум та поступове її перетворення на особистість.

Основні завдання вивчення навчальної дисципліни «Соціалізація особистості»:

1)      сформувати у здобувачів вищої освіти уявлення про сутність соціалізації як наукової категорії, сучасні погляди та історію їх становлення;

2)      обґрунтувати значення соціалізації для розвитку людини як особистості та її самореалізації;

3)      розкрити структуру, сутність, форми та методи соціалізації;

4)      охарактеризувати концепції і теорії процесу соціалізації, її основні стадії;

5)      проаналізувати фактори і механізми соціалізації;

6)      розкрити сутність особливостей процесу соціалізації залежно від віку та соціального оточення людини.