СИЛАБУС_логопедії_2021.pdfСИЛАБУС_логопедії_2021.pdf

Анотація до курсу

 

Навчальний курс “Логопедія”, який викладається студентам ІІ-ІV курсів першого (бакалаврського) рівня вищої освіти  є провідним у системі професійної  підготовки майбутніх фахівців спеціальності 016 Спеціальна освіта. Логопедія.

В межах навчального курсу (у ІІІ, ІV семестрах) студентам будуть представлені такі теми: Науково-теоретичні основи логопедії; Закономірності розвитку мовлення за умов типового онтогенезу; Етіологія мовленнєвих порушень; Класифікація мовленнєвих порушень; Анатомо-фізіологічні основи мовленнєвої діяльності; Логопедичне обстеження; Поняття фонетико-фонематичного недорозвинення мовлення; Дислалія; Методика корекційної роботи з подолання дислалій.

Здобувачі ознайомляться із сутністю логопедії як науки; метою та завданнями логопедії; понятійно-категоріальним апаратом логопедії; принципами і методами логопедичної роботи; екзогенними та ендогенними причинами порушень мовлення біологічного та пихо-соціального ґенезу;  з клінічною та психолого-педагогічною класифікацією мовленнєвих порушень; особливостями будови та функціонування центрального та периферичного відділів мовленнєвого аналізатора; зі структурою, принципами, методами та змістом логопедичного обстеження. Вивченню здобувачів пропонуватимуться базові практико-орієнтовані теми курсу «Логопедія» щодо порушень фонетичного компоненту мовлення та їх корекції (ФФНМ; Дислалія) 

 Тип дисципліни: обов"язковий освітній компонент  

Результати навчання.  Відповідно до освітньо-професійної програми студенти повинні:

знати: мету і завдання логопедії; методи досліджень у логопедії; лінгвістичні основи логопедії;  нормативні показники розвитку мовлення у дітей; класифікацію причин порушень мовлення; передумови створення та зміст клінічної та психолого-педагогічної класифікацій мовленнєвих порушень; будову центрального мовленнєвого апарату; будову периферичного мовленнєвого апарату; функціональне призначення статичних і  динамічних органів артикуляції.

вміти: здійснювати первинну аудитивну оцінку сприйнятого мовлення (за показниками фонетичного, фонаційного, темпо-ритмічного, мелодико-інтонаційного, лексико-граматичного, логіко-смислового оформлення); виявляти відповідність рівня розвитку мовленнєвих навичок у дітей до нормативних показників мовленнєвого онтогенезу;  визначати приналежність порушення мовлення до класифікованих підгруп; характеризувати мовленнєву компетентність  дошкільника.