Мета вивчення навчальної дисципліни “Політична система Гетьманщини в середині XVII ст.” полягає у засвоєнні здобувачами вищої освіти заочної форми навчання ОС “Бакалавр” системи знань про процес організаційного оформлення та функціонування національної політичної системи у 1648 – 1676 рр.
Основні завдання:
• визначити предмет і завдання курсу, а також основні поняття та терміни;
• висвітлити місце і роль дисципліни в системі історичних наук;
• показати зв’язок дисципліни з іншими історичними та неісторичними науками;
• ознайомити студентів з поглядами науковців різних шкіл і напрямів на проблему становлення національного інституту влади у XVII ст.;
• розкрити основні чинники і фактори формування нової політичної системи Гетьманщини в середині XVII ст.;
• з’ясувати проблему джерел формування, легітимності та легальності української влади того часу;
• висвітлити процес розбудови державного організму, зокрема роль гетьмана і його планів у процесі розвитку державних інституцій;
• охарактеризувати взаємовідносини центральних і місцевих владних структур козацької України, а також механізм функціонування владних структур Запорожжя;
• визначити причини розколу політичної еліти та деструктивний характер політичної системи Гетьманщини після гетьманування Б. Хмельницького;
• проаналізувати заходи влади у соціально-економічному житті козацької України;
• висвітлити процес розробки та реалізація українськими урядами зовнішньополітичного курсу держави.
2. Обсяг дисципліни:
Найменування показників |
Характеристика навчальної дисципліни |
|
денна форма навчання |
заочна форма навчання |
|
Рік навчання |
|
2019-2020 н. р. |
Семестр вивчення |
|
четвертий і п’ятий |
Кількість кредитів ЄКТС |
|
4 кредити ЄКТС |
Загальний обсяг годин |
|
120 год. |
Кількість годин навчальних занять |
|
16 год. |
Лекційні заняття |
|
8 год. |
Практичні заняття |
|
0 год. |
Семінарські заняття |
|
8 год. |
Лабораторні заняття |
|
0 год. |
Самостійна та індивідуальна робота |
|
104 год. |
Форма підсумкового контролю |
|
екзамен |
3. Статус дисципліни: вибіркова, вільного вибору студента.
4. Передумови для вивчення дисципліни: вивченню дисципліни “Політична система Гетьманщини в середині XVII ст.” передували такі освітні компоненти як “Історія України” та “Історія середніх віків”. Їх вивчення дозволило сформувати у здобувачів вищої освіти систему знань про ключові етапи державотворення у XVII ст. та взаємозв’язок з державотворчими процесами в інших країнах Європи.
5. Програмні компетентності навчання:
– простеження подій і процесів українського державотворення та порівняння їх з подібними процесами в історії інших європейських народів;
– формування цілісного уявлення про становлення та розвиток української державної ідеї у XVII–XVIII ст.;
– оволодіння цілісною системою знань про український політичний проект в Україні XVII ст.
6. Очікувані результати навчання з дисципліни:
– знання хронології становлення національної держави та її боротьби за незалежність;
– оволодіння аналітичними навичками оцінки політичних особливостей інституту влади в Українській державі у XVII ст.;
– вміння аналізувати ключові події українського політичного процесу XVII ст., його ідейну та ідеологічну платформи, кадрово-інтелектуальне забезпечення, форми і рівні реалізації.
7. Засоби діагностики результатів навчання: оцінювання усних відповідей на семінарських заняттях, поточні самостійні роботи за результатами попередньо вивченої теми, проведення тестування, МКР, написання рефератів.
8. ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ
Назви змістових модулів і тем
|
Кількість годин |
||||||
Разом |
у тому числі |
||||||
|
лекційні заняття |
практичні заняття |
семінарські заняття |
лабораторні заняття |
самостійна робота |
індивідуальна робота |
|
Змістовий модуль 1. Особливості процесу становлення національної політичної системи в середині XVII ст. |
|||||||
Тема 1. Вступ. Історіографія проблеми навчального курсу й огляд джерельної бази його дослідження |
|
2 |
|
|
|
8 |
|
Тема 2. Становлення національного інституту влади та його прикметні риси |
|
2 |
|
|
|
8 |
|
Тема 3. Політичні інститути та їх функціонування |
|
2 |
|
|
|
8 |
|
Тема 4. Політика влади у сфері соціальних відносин |
|
|
|
|
|
8 |
|
Тема 5. Організація владою української господарської структури |
|
|
|
|
|
8 |
|
Тема 6. Вектори та програмні засади зовнішньополітичної діяльності урядів |
|
2 |
|
|
|
8 |
|
Тема 7. Роль революції у суспільно-політичних процесах в Україні середини – другої половини XVII ст. |
|
|
|
2
|
|
8 |
|
Тема 8. Національний інститут влади: становлення, сутність та механізм функціонування (1648 – 1676 рр.) |
|
|
|
2 |
|
8 |
|
Тема 9. Заходи влади у соціально-економічному житті козацької України |
|
|
|
2 |
|
8 |
|
Тема 10. Розробка та реалізація українськими урядами зовнішньополітичного курсу козацької України |
|
|
|
2 |
|
8 |
|
Тема 11. Причини і початок громадянської війни в козацькій Україні після гетьманування Б. Хмельницького |
|
|
|
|
|
8 |
|
Тема 12. Внутрішня і зовнішня політика уряду Івана Брюховецького |
|
|
|
|
|
8 |
|
Тема 13. Внутрішня і зовнішня політика П. Дорошенка |
|
|
|
|
|
8 |
|
Разом годин |
120 |
8 |
|
8 |
|
104 |
|
9. Форми поточного та підсумкового контролю: поточне опитування, самостійні роботи по окремих темах, тестування, МКР, написання рефератів. Форма підсумкового контролю – залік.
- Викладач: Степанков Валерій
- Викладач: Юга Олександр