Інформація про курс

Мета вивчення навчальної дисципліни “Новітня історія країн Європи та Америки (1945 – до сьогодення)” полягає у глибокому професійному засвоєнні здобувачами вищої освіти ОС “Бакалавр” системи знань про закономірності та особливості розвитку країн Європи та Америки другої половини XX – перших десятиліть XXI ст. як органічної і нерозривної складової розвитку світової цивілізації.

Основні завдання: 

– сприяти засвоєнню студентами хронології та основних понять і термінів;

– визначити прикметні риси моделей соціально-економічного й суспільно-політичного розвитку країн Європи та Америки;

– виявити спільне і відмінне у розвитку країн Європи та Америки другої половини XX – перших десятиліть XXI ст.;

– показати конкретно-історичний розвиток країн, роль і значення визначальних процесів, явищ, подій, персоналей;

– вдосконалити уміння студентів працювати з науковою літературою та джерелами;

– закріпити навички роботи з історичною картою.

2. Статус дисципліни: нормативна.

 

3. Передумови для вивчення дисципліни: вивченню дисципліни “Новітня історія країн Європи і Америки (1945 – до сьогодення)” передували такі освітні компоненти як “Історія України”, “Нова історія країн Європи та Америки”, “Нова історія країн Азії та Африки”, “Новітня історія країн Європи та Америки (1918–1945)”. Їх вивчення дозволило сформувати у здобувачів вищої освіти систему знань про сутність та особливості соціально-економічного й суспільно-політичного розвитку країн Європи та Америки другої половини XX – перших десятиліть XXI ст., а також співставляти їх з подібними процесами в історії України зазначеного періоду.

4. Програмні компетентності навчання:

– критичне усвідомлення взаємозв’язку між фактами, подіями, явищами і процесами у минулому та сучасності;

– знання закономірностей та особливостей соціально-економічного й суспільно-політичного  розвитку європейського континенту доби середньовіччя;

– знання хронології і понятійного апарату.

 5. Очікувані результати навчання з дисципліни:

– володіння професійними навичками синтезу, аналізу, порівняння, переходу від абстрактного  до конкретного при вивченні історичних фактів і явищ;

– вміння з’ясовувати причинно-наслідкові зв’язки подій і явищ вітчизняної й світової історії; прогнозувати і моделювати альтернативні варіанти розгортання історичних подій;

– володіти навичками роботи із джерельним матеріалом, використовувати його при висвітленні тих чи інших питань;

– відтворювати основний зміст окремих питань (проблем) вітчизняної та світової історії;

– пояснювати за допомогою цивілізаційного методу особливості історичного розвитку країн Європи та Америки;

– вміння визначити значення політичних, економічних, культурних, духовних чинників в історичному процесі.

 6. Засоби діагностики результатів навчання: оцінювання усних відповідей на семінарських заняттях, поточні самостійні роботи за результатами попередньо вивченої теми, проведення тестування, МКР, написання рефератів, складання іспиту.