Інформація про курс

Прикладні соціально-комунікаційні технології та соціальна інформатика

Опис (анотація): Прикладні соціально-комунікаційні технології – це дисципліна, предметом вивчення якої є соціальнокомунікаційні технології в різних галузях соціальної діяльності, теоретичні та прикладні аспекти їх використання, методологія досліджень соціально-комунікаційних технологій..

Тип: цикл дисциплін професійної підготовки (нормативна).

Термін вивчення: 2 курс (2-3 семестри).

Кількість кредитів: 5 кредити ECTS: всього 150 год., з них: денна форма навчання – 60 год. аудиторних: 20 год. лекційних, 30 год. практичних занять, 10 год. лабораторних занять.

Викладацький склад: кандидат наук із соціальних комунікацій, доцент кафедри журналістики Почапська О.І.

Мета курсу: підготовка магістранта для проведення самостійних досліджень за науковою спеціальністю „Прикладні соціально-комунікаційні технології” та забезпечення достатньої підготовки для складання кандидатського іспиту зі спеціальності 27.00.06 – прикладні соціальнокомунікаційні технології. Курс покликаний сформувати високий рівень методологічної, теоретичної та професійної підготовки магістранта, озброїти його знанням теорії та методології прикладних досліджень соціальних технологій, дослідження окремих комунікаційних технологій, їх ефективності та можливості використання для різних сфер виробництва чи соціальної дійсності.

Основні завдання дисципліни:

-         формування базового теоретичного поняття про використання прикладних соціальнокомунікаційних технологій у різних галузях людської діяльності;

-         вироблення навичок оптимального використання методології дослідження для вирішення прикладних проблем дослідження ефективності комунікаційних технологій.

Результати навчання: студенти мають знати основні принципи та методологію дослідження соціальних комунікацій; сучасні концепції і закономірності розвитку соціальної інформації; інформаційну інфраструктуру суспільства та її трансформації; технології формування, організації та використання інформаційних ресурсів; закономірності формування та розвитку інформаційно-когнітивних технологій; інформаційно-пошукові ресурси і стратегії в системі засобів масової комунікації; функції інформаційно-аналітичних структур в системі соціальних комунікацій та соціального управління; методи формалізації предметних галузей та інформаційного моделювання, організації знань; методику, організацію та технологію інформаційно-аналітичної діяльності. Студенти мають уміти формулювати тему наукового дослідження для спеціальності „Соціальна інформатика”; забезпечувати наукове обґрунтування теми шляхом визначення мети, завдань дослідження, його джерельної бази та методів її дослідження; визначати якість наукового дослідження; аналізувати теми досліджень та прогнозовані наукові результати на відповідність паспорту спеціальності.

Методи викладання дисципліни: Усне слово викладача, бесіди, робота за підручниками і посібниками, проблемні методи, конспектування, дискусії.

Методи оцінювання: звіт про виконане дослідження (реферативне повідомлення), модульні контрольні роботи, комплексна самостійна робота.

Розподіл балів, що присвоюються студентам:

Денна форма навчання
Змістовий модуль №1		Змістовий модуль № 2
Поточний контроль	Самостійна робота	Поточний контроль	Самостійна робота	Модульна контрольна робота	Екзамен
10 балів	5 балів	10 балів	5 балів	30 балів	40 балів

 

 

1.      Гавра Д.П. Социально-коммуникационные технологии: сущность, структура, функции // Оптимальные коммуникации. — Режим доступа: http://jarki.ru/wpress

2.      Іванов В.Ф. Аспекты массовой коммуникации: Часть I. Информация и коммуникация: Монография. - Киев: ЦВП, 2009. - 190 с. (11,9 п.л.)

3.      Іванов В.Ф. Аспекты массовой коммуникации: Часть II. Массовая коммуникация: Монография. - Киев: ЦВП, 2009. - 109 с. (6,8 п.л.)

4.      Іванов В.Ф. Аспекты массовой коммуникации: Часть III. Теории и модели массовой коммуникации: Монография. - Киев: ЦВП, 2009. - 330 с. (20,6 п.л.)

5.      Колин К.К. Фундаментальные основы информатики: социальная информатика. – Изд-во «Академический проект». М., 2000.

6.      Почепцов Г.Г. Соціальні комунікації і нові комунікаційні технології [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://issuu.com/the_communication/docs/19-26

7.      Різун В.В. Теорія Масової комунікації / Володимир Різун. – К., 2008 „Просвіта”. – 260 с.

8.      Савченко Н.А. Информатика и информационные технологи // http://www.humanities.edu.ru/db/msg/80303

9.      Соколов А. В. Общая теория социальной коммуникации / А. В. Соколов. — СПб. : Изд-во Михайлова, 2002. — 459 с.

10.  Соколов А.В. Эволюция социальных коммуникаций. С.-Петербург, 1995.

11.  Соколова И.В. Проблемы становления информатики как учебной дисциплины // Соколова И.В. Социальная информатика и социология: проблемы и перспективы взаимосвязи. Последняя редакция 1999 г. - http://infosphere.narod.ru/files/monografy/socolova/chap7.html.

12.  Холод О.М. Комунікаційні технології [текст]: підручник / О.М. Холод. — К.: Центр учбової літератури, 2013. — 203 с.

13.  Шендеровський К.С. та ін. Медіакомунікації та соціальні проблеми: Збірка навчально-методичних матеріалів та наукових статей в трьох частинах. Частина перша / Упор., ред. К.С. Шендеровський. – К., 2012. – 288 с. (http://journlib.univ.kiev.ua/Books/Mediasocprob1.pdf

 Мова викладання: українська.