Інформація про курс

Навчальний курс «Теорія і методологія історії» є органічною частиною обов’язкового компоненту нормативних навчальних дисциплін професійної підготовки. Предметом навчальної дисципліни є спеціальне вчення про природу, закономірності, суть, особливості та принципи і методи історичного пізнання, способи й прийоми їх застосування в професійній діяльності та дослідницькій практиці.

Мета вивчення навчальної дисципліни «Теорія і методологія історії» полягає у завершенні формування і розвитку в майбутніх фахівців цілісного уявлення про основні напрямки розвитку теоретичної та методологічної історичної думки, філософсько-історичні концепції, становлення історії як наукової і фахової дисципліни, теоретичні та методологічні новації історичної науки на різних етапах її розвитку, поняття теорії й методології історії та найважливіші онтологічні і гносеологічні проблеми історичного пізнання та про взаємозв’язок між теорією і методами історичного пізнання, принципи історичного дослідження й пізнавальні можливості методів історичного дослідження.

Завдання навчальної дисципліни полягає в поглибленому вивченні і засвоєнні студентами історико-теоретичної термінології, розумінні еволюції поглядів на історію впродовж попереднього розвитку та зміни історичних парадигм, усвідомленні раціонального характеру конструювання історичних знань, їх поширення і соціальних функцій, набутті навиків самостійної оцінки сучасних здобутків історичної науки. Її значення полягає також у виробленні концептуальних положень, які прямо чи опосередковано впливають на трансформацію історичної дисципліни. Вивчаючи її, студенти не просто здобувають чергову порцію доктринальних знань, змістових пріоритетів і дослідницьких стратегій, вони включаються в живий процес формування сучасного образу історії як широкої соціокультурної дисципліни, що прагне надати людині необхідні точки опори в динамічно змінюваному світі.

На основі вивчення дисципліни студент має набути таких компетентностей:

Інтегральної – посилити і закріпити здатність студента розв’язувати складні завдання та проблеми з історії та археології, в процесі різнопланової фахової діяльності й у процесі роботи над собою, що передбачає проведення досліджень та передбачає застосування базових теоретичних і методологічних знань з історії.

Загальних компетентностей:

– здатності до абстрактного мислення, аналізу і синтезу; 

– здатності робити смислові узагальнення та висновки, виявляти в інформаційних даних і концептах хиби й вразливі місця, суперечності та неповноту аргументації; 

– здатності відрізняти суб’єктивні, спонтанні складові суджень від об’єктивних і аргументованих, вміти надавати перевагу останнім; володіння сучасними методами, концепціями і теоретичними підходами у здійсненні дослідницьких проектів; 

– вміння застосовувати набуті теоретичні знання і практичні навички з метою використання методологічного апарату наукових досліджень для вирішення теоретичних і прикладних задач, що постають перед фахівцями в процесі професійної та науково-дослідної роботи.

Фахових компетентностей спеціальності:

– оволодіння основними історичними концепціями, поняттями, судженнями, здатністю осмислювати і співставляти великий обсяг історичних фактів, критично оцінювати результати наукових досліджень, висувати гіпотези, вибудовувати різноманітні моделі процесів і явищ української та всесвітньої історії; 

– набуття цілісного уявлення про основні сучасні проблеми теорії та методології історичної науки, про специфіку їх постановки і розв’язання в історичних дослідженнях; 

– з’ясування причинно-наслідкових зв’язків в історичних подіях минулого, аналіз і узагальнення історичного матеріалу в певній системі, порівняння історичних фактів на основі здобутих знань і формування на цьому ґрунті особистого світогляду.

Прогнозовані результати вивчення навчального курсу:

– вільне володіння й оперування студентами-магістрантами найважливішими теоретико-методологічними поняттями і категоріями при дослідженні історичних проблем;

– професійне застосування кожним із них знань сутності теорії та методології історії, принципів, методів, особливостей наукового пізнання у дослідницькій діяльності;

– на основі володіння науковою методологією організовувати самостійно процес дослідження від постановки наукової проблеми до розробки принципів реалізації теоретичних знань, на основі принципу доказовості наукових знань забезпечити достатність наукового обґрунтування істинності знань при проведенні дослідження на тему магістерської роботи;

– знаючи й розуміючи суть, важливість і глибину теоретичних підходів, принципів і методів теорії і методології історії, створених зусиллями української та зарубіжної історичної думки, випускники магістратури будуть здатні і спроможні на професійному рівні застосовувати здобуті знання для наукового пізнання, осмислення та переосмислення  вітчизняного минулого та місця нашої історії в поступі європейської і світової цивілізації.

Навчальна дисципліна вивчається в другому семестрі

Форма семестрового контролю: іспит

Обсяг вивчення навчальної дисципліни:

Кількість кредитів ECTS – 4 (120 год.). Лекції – 24 год. Практичні заняття – 20 год. Самостійна та індивідуальна робота – 76 годин на денній формі та лекцій – 8 годин і, практичних занять – 6 годин і самостійна робота 106 годин – на заочній формах навчання.