Курс «Історичні умови становлення і трансформації Європейського Союзу» займає важливе місце у системі підготовки фахівця зі спеціальності здобувачів вищої освіти ОС «Магістр». Він дозволяє осягнути цілісність розвитку європейського континенту та цивілізації в другій половині ХХ – на початку ХХ ст., збагнути в основних рисах його головніші закономірності і особливості, роль різноманітних факторів у політичному, економічному, соціальному обʼєднанні сучасної Європи. Курс знаходиться у тісному взаємозв’язку з вивченням загальної історії, міжнародних відносин, політології, соціології, конфліктології та сучасних політичних й державотворчих процесів. Важливу роль у вивченні предмету відіграє політична система прийняття рішень, обговорення проблем спільної політики у органах управління та законодавчих, судових структурах Євросоюзу. Значна увага приділена питанням співвідношення політики з міжнародними відносинами, економікою, соціальним життям, ідеологією, освітою й морально-етичними системами в генетичному поступі історії єдиної Європи.
Згідно з навчальним планом курс відноситься до дисциплін гуманітарного циклу та охоплює хронологічні межі від перших проектів європейської інтеграції у 20-30-х рр. ХХ ст. до сучасності.
ПРЕДМЕТ КУРСУ – політичний вимір процесу становлення та розвитку Європейського Союзу.
МЕТА КУРСУ полягає у глибокому професійному засвоєнні студентами політичних закономірностей та особливостей розвитку Європейського Союзу органічної і нерозривної складової розвитку світової цивілізації.
ОСНОВНІ ЗАВДАННЯ наступні:
1) визначити прикметні риси політичного й соціально-економічного розвитку Європейського Союзу, специфіку його політичної та економічної інтеграції;
2) виявити спільне і відмінне у розвитку провідних країн Європейського Союзу;
3) з’ясувати загальні закономірності й специфіку розвитку нових членів ЄС та країн, що претендують на членство;
4) продемонструвати роль ментального фактору у політичному і духовному житті європейців;
5) висвітлити основні риси розвитку культури й освіти європейців та їх вплив на обсяг й темпи політичної інтеграції;
6) показати політичні успіхи та прорахунки у європейській інтеграції на сучасному етапі;
9) простежити євроінтеграційний шлях України, визначити проблеми та перспективи вступу нашої держави до ЄС;
10) аналізувати політичні структури законодавства та управління ЄС на предмет їх повноважень та ролі в інтеграційних процесах;
11) розвивати уміння студентів працювати з офіційними документами політичних структур Європейського Союзу;
Вивчивши курс, студент повинен знати:
1) основні закономірності й особливості становлення й розвитку Європейського Союзу;
2) історію конкретних (передбачених навчальною програмою) політичних проблем європейської інтеграції;
3) основні риси розвитку європейської політичної культури;
5) життя і діяльність найвизначніших історичних постатей, що своєю політичною активністю забезпечували процес європейської інтеграції;
6) хронологію політичних подій процесу євроінтеграції;
7) понятійний апарат курсу.
Студент повинен уміти:
1) аналізувати політичні процеси, що відбувалися й відбуваються в Європейському Союзі на сучасному етапі;
2) вільно володіти одержаними знаннями, формулювати власні думки, робити аргументовані висновки, дискутувати;
3) працювати із джерельним матеріалом, використовувати його при висвітленні тих чи інших питань;
5) володіти термінологією, працювати з контурними картами;
6) користуватися набутими знаннями у виховній роботі.
КОМПЕТЕНТНОСТІ СТУДЕНТІВ
|
Типові завдання діяльності |
Компетентності |
Результати навчання |
|
1.ЗАГАЛЬНО-ПРОФЕСІЙНІ |
||
|
24.1. Засвоєння студентами закономірностей та особливостей політичного розвитку Європейського Союзу як органічної і нерозривної складової розвитку світової цивілізації |
24.1.1.Здатність аналізувати політичні процеси у взаємозвʼязку зі соціальними та економічними факторами розвитку суспільства.
|
24.1.1.1. Опанування студентами фактичними даними, хронології, основних наукових понять 24.1.1.2. Знання закономірностей політичного розвитку. 24.1.1.3. Визначення прикметних рис політичних проблем розвитку Європейського Союзу, специфіку його політичної стратифікації |
|
24.1.2. Вміння формулювати власні думки, робити аргументовані висновки, дискутувати
|
24.1.2.1. Володіти знаннями про види, форми та джерела інформації 24.1.2.2. Уміння виявляти джерела та матеріали, що стосуються поставленого завдання, систематизувати їх у заданому для дослідження порядку 24.1.2.3. Володіти науковими принципами аналізу інформації. |
|
|
2.СПЕЦІАЛІЗОВАНО-ПРОФЕСІЙНІ |
||
|
24.2. Виконання практично-навчальних завдань, спрямованих на закріплення та поглиблення теоретичних знань курсу |
24.2.1.1. Вдосконалити уміння студентів працювати з джерелами курсу 24.2.1.2. Відпрацювати методику порівняльного аналізу джерел з курсу різних типів та видів |
|
|
24.2.2. Володіння політичної термінологією, вміння працювати з контурними картами |
24.2.2.1. Знати розташування на карті регіонів та областей Європейського Союзу. 24.2.2.2. Застосовувати спеціалізовану термінологію для характеристики конкретних політичних проблем розвитку ЄС на сучасному етапі. |
|
Враховуючи стан української та зарубіжної методології політологічного й соціологічного дослідження, укладач програми виходив із того, що її зміст має спрямовуватися на об’єктивне з’ясування політичної історії Європейського Союзу. Зроблено спробу використати окремі складові різних методологічних підходів: структурно-функціонального, конфліктології, символічного інтеракціонізму, біхевіоризму й обміну, структуралізму, постмодернізму.
Головними прийомами навчання дисципліні є усне слово викладача (лекція, пояснення проблемних моментів на семінарах), організація аудиторної роботи студентів (бліц-опитування, участь у дискусії та інші інтерактивні форми), проведення письмових робіт, організація виконання індивідуального науково-дослідного завдання із визначеної тематики. Після вивчення кожної теми передбачається підсумкове закріплення знань категоріального апарату. Вагоме місце відводиться також складанню тематичних схем, таблиць, роботі з контурною картою. Важливу роль у вивченні курсу відводиться самостійній роботі студентів. Вона передбачає опрацювання джерел та наукової літератури в позааудиторний час, вивчення фахового понятійного апарату, й хронології, опанування навичок роботи з контурною картою.
Передбачаються різні форми поточного контролю: опитування на семінарах, проведення співбесід та модульних контрольних робіт, перевірка виконання індивідуального науково-дослідного завдання. Наприкінці семестру за підсумками усіх видів навчальних завдань проставляється залік. Розроблено також критерії оцінювання начальних досягнень студента у відповідності до вимог кредитно-модульної системи організації навчального процесу.
Запропонований порядок тем не є суворо обов’язковим, але створює послідовність, котра дозволяє виявити закономірності і зв’язок явищ. Список рекомендованих для опрацювання студентами джерел і літератури може бути доповнений відповідно до нових надходжень у бібліотеку університету та появі літератури в мережі інтернет.
- Викладач: Боровець Іван