Зміст курсу “Основи педагогічної майстерності” дає студентам уявлення про цілісну структуру професійної діяльності вчителя, в основі якої – особистість як основний суб’єкт її творення; формує педагогічну спрямованість і мислення; допомагає усвідомити й оцінити себе в ролі майбутнього вчителя, розкрити свої здібності і ступінь готовності до педагогічної діяльності; виявляє і коригує за допомогою навчальної групи сформовані в окремих студентів стереотипи професійного спілкування, самооцінку їх шляхом співвідношення з думкою групи; сприяє формуванню гнучкого, індивідуального стилю педагогічного спілкування, формує міжпредметні якості, такі як культура зовнішнього вигляду вчителя, техніка і виразність мовлення, здатність до самоконтролю й саморегуляції; стимулює творче розв’язання практичних завдань.


Дисципліна, яка розкриває сучасні наукові підходи до дослідження та аналізу педагогічних явищ і процесів, інноваційні розв’язання педагогічних завдань; є складовою частиною одного з базових розділів циклу дисциплін  загальної підготовки та виступає найважливішим компонентом формування методологічної культури студентів магістратури щодо здійснення педагогічних досліджень та забезпечення поглиблення теоретичної та технологічної підготовки студентів до написання науково-дослідницьких робіт з урахуванням сучасних вимог до якості наукових досліджень.

Тип: цикл загальної підготовки (нормативна).

Термін вивчення: 1 семестр.

Кількість кредитів: 3 кредити ECTS: всього 90 год., з них: денна форма навчання – 30 год. аудиторних: 16 год. лекційних, 14 год. практичних занять.

Мета курсу:    розкрити теоретико-методичні основи наукових досліджень, опанувати основні технологічні та практичні  підходи в дослідженні сучасних педагогічних явищ і процесів.

Основні завдання дисципліни:

1)       формування педагога-дослідника шляхом активного залучення до навчально-дослідницької і науково-методичної роботи;

2)        розвиток творчих здібностей, ініціативності, самостійності, творчості мислення;

3)       оволодіння науково-методичними основами наукових досліджень;

4)           формування загальної компетентності стосовно вибору напряму наукового дослідження, логіки та методики проведення наукових досліджень, роботи з джерелами інформації, їх відбору, класифікації, опрацювання та аналізу;

5)           програмування елементів  дослідження, представлення їх результатів, забезпечення статистичної обробки експериментальних даних.