Практика: виробнича переддипломна практика

Міжультурна комуніація і журналістика

Права людини і журналістика

Кросмедійна журналістика

Соціальні комунікації: Прикладні соціально-комунікаційні технології та соціальна інформатика

Прикладні соціально-комунікаційні технології та соціальна інформатика

Опис (анотація): Прикладні соціально-комунікаційні технології – це дисципліна, предметом вивчення якої є соціальнокомунікаційні технології в різних галузях соціальної діяльності, теоретичні та прикладні аспекти їх використання, методологія досліджень соціально-комунікаційних технологій..

Тип: цикл дисциплін професійної підготовки (нормативна).

Термін вивчення: 2 курс (2-3 семестри).

Кількість кредитів: 5 кредити ECTS: всього 150 год., з них: денна форма навчання – 60 год. аудиторних: 20 год. лекційних, 30 год. практичних занять, 10 год. лабораторних занять.

Викладацький склад: кандидат наук із соціальних комунікацій, доцент кафедри журналістики Почапська О.І.

Мета курсу: підготовка магістранта для проведення самостійних досліджень за науковою спеціальністю „Прикладні соціально-комунікаційні технології” та забезпечення достатньої підготовки для складання кандидатського іспиту зі спеціальності 27.00.06 – прикладні соціальнокомунікаційні технології. Курс покликаний сформувати високий рівень методологічної, теоретичної та професійної підготовки магістранта, озброїти його знанням теорії та методології прикладних досліджень соціальних технологій, дослідження окремих комунікаційних технологій, їх ефективності та можливості використання для різних сфер виробництва чи соціальної дійсності.

Основні завдання дисципліни:

-         формування базового теоретичного поняття про використання прикладних соціальнокомунікаційних технологій у різних галузях людської діяльності;

-         вироблення навичок оптимального використання методології дослідження для вирішення прикладних проблем дослідження ефективності комунікаційних технологій.

Результати навчання: студенти мають знати основні принципи та методологію дослідження соціальних комунікацій; сучасні концепції і закономірності розвитку соціальної інформації; інформаційну інфраструктуру суспільства та її трансформації; технології формування, організації та використання інформаційних ресурсів; закономірності формування та розвитку інформаційно-когнітивних технологій; інформаційно-пошукові ресурси і стратегії в системі засобів масової комунікації; функції інформаційно-аналітичних структур в системі соціальних комунікацій та соціального управління; методи формалізації предметних галузей та інформаційного моделювання, організації знань; методику, організацію та технологію інформаційно-аналітичної діяльності. Студенти мають уміти формулювати тему наукового дослідження для спеціальності „Соціальна інформатика”; забезпечувати наукове обґрунтування теми шляхом визначення мети, завдань дослідження, його джерельної бази та методів її дослідження; визначати якість наукового дослідження; аналізувати теми досліджень та прогнозовані наукові результати на відповідність паспорту спеціальності.

Методи викладання дисципліни: Усне слово викладача, бесіди, робота за підручниками і посібниками, проблемні методи, конспектування, дискусії.

Методи оцінювання: звіт про виконане дослідження (реферативне повідомлення), модульні контрольні роботи, комплексна самостійна робота.

Розподіл балів, що присвоюються студентам:

Денна форма навчання

Змістовий модуль №1

Змістовий модуль № 2

 

 

Поточний контроль

Самостійна робота

Поточний контроль

Самостійна робота

Модульна контрольна робота

Екзамен

10 балів

5 балів

10 балів

5 балів

30 балів

40 балів

 

 

1.      Гавра Д.П. Социально-коммуникационные технологии: сущность, структура, функции // Оптимальные коммуникации. — Режим доступа: http://jarki.ru/wpress

2.      Іванов В.Ф. Аспекты массовой коммуникации: Часть I. Информация и коммуникация: Монография. - Киев: ЦВП, 2009. - 190 с. (11,9 п.л.)

3.      Іванов В.Ф. Аспекты массовой коммуникации: Часть II. Массовая коммуникация: Монография. - Киев: ЦВП, 2009. - 109 с. (6,8 п.л.)

4.      Іванов В.Ф. Аспекты массовой коммуникации: Часть III. Теории и модели массовой коммуникации: Монография. - Киев: ЦВП, 2009. - 330 с. (20,6 п.л.)

5.      Колин К.К. Фундаментальные основы информатики: социальная информатика. – Изд-во «Академический проект». М., 2000.

6.      Почепцов Г.Г. Соціальні комунікації і нові комунікаційні технології [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://issuu.com/the_communication/docs/19-26

7.      Різун В.В. Теорія Масової комунікації / Володимир Різун. – К., 2008 „Просвіта”. – 260 с.

8.      Савченко Н.А. Информатика и информационные технологи // http://www.humanities.edu.ru/db/msg/80303

9.      Соколов А. В. Общая теория социальной коммуникации / А. В. Соколов. — СПб. : Изд-во Михайлова, 2002. — 459 с.

10.  Соколов А.В. Эволюция социальных коммуникаций. С.-Петербург, 1995.

11.  Соколова И.В. Проблемы становления информатики как учебной дисциплины // Соколова И.В. Социальная информатика и социология: проблемы и перспективы взаимосвязи. Последняя редакция 1999 г. - http://infosphere.narod.ru/files/monografy/socolova/chap7.html.

12.  Холод О.М. Комунікаційні технології [текст]: підручник / О.М. Холод. — К.: Центр учбової літератури, 2013. — 203 с.

13.  Шендеровський К.С. та ін. Медіакомунікації та соціальні проблеми: Збірка навчально-методичних матеріалів та наукових статей в трьох частинах. Частина перша / Упор., ред. К.С. Шендеровський. – К., 2012. – 288 с. (http://journlib.univ.kiev.ua/Books/Mediasocprob1.pdf

 Мова викладання: українська.

 


Міжкультурна комунікація і журналістика

Сьогодні динамізується спілкування людей, які належать до різних національних культурних спільнот. Це потребує вміння молодої особистості досконало висловлюватися й уважно чути, розуміти специфічні смисли, які виражають та інтерпретують учасники міжкультурної комунікації. Вивчення дисципліни «Міжкультурна комунікація і журналістика» забезпечує формування у майбутніх журналістів міжкультурної комунікативної компетентності, що створює основу для успішного ведення виробничої діяльності на засадах міжкультурної толерантності, завдяки здатності обирати комунікативно цілеспрямовані способи вербальної та невербальної поведінки в умовах професійної міжкультурної взаємодії.


Кросмедійна журналістика (магістр)

Права людини і журналістика

АНОТАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

Права людини і журналістика

 1. Мета вивчення навчальної дисципліни у контексті підготовки фахівців певної спеціальності. Її взаємозв’язок з іншими навчальними дисциплінами навчального плану підготовки фахівців.

Мета вивчення дисципліни «Права людини і журналістика» полягає у набутті студентом компетенцій, знань для засвоєння основних стандартів прав людини, з’ясування суті, завдань і характеру журналістської діяльності та вироблення практичних навичок творчої роботи в засобах масової інформації за відповідною тематикою.

Вивчення дисципліни пов’язано з багатьма іншими навчальними дисциплінами навчального плану підготовки фахівців.

 

2. Перелік компетентностей, здобуття яких гарантуватиме вивчення даної навчальної дисципліни. Сфера реалізації здобутих компетентностей під час працевлаштування.

Вивчення дисципліни "Права людини і журналістика" сприятиме формуванню світогляду особистості мабутнього медіафахівця, підвищенню його професійної культури на цінностях прав людини; розширенюю обізнаності студента-журналіста у сфері прав людини, рівності та недискримінації, посилення чутливості ЗМІ до проблематики меншин та вразливих груп, а також дотримання етичних журналістських стандартів у висвітленні питань, пов’язаних із правами людини.

Під час працевлаштування вдасться досягти розуміння сучасних стандартів прав людини; спільних і відмінних рис міжнародних та європейських підходів до тлумачення прав людини; про необхідність дотримання етичних журналістських стандартів у висвітленні питань, пов’язаних із правами людини.

 

3. Зміст навчальної дисципліни за модулями та темами.

Модуль 1. Сучасна концепція прав людини і журналістика

Тема 1. Сучасна концепція прав людини та демократії

Тема 2. Роль ЗМІ у відстоюванні прав людини.

Тема 3. Дискримінація: основні ознаки, види, сфери прояву.

Тема 4. Права людини, свобода слова і захист прав журналістів.

Тема 5. Мова ворожнечі у засобах масової інформації: причини, види, масштаб, наслідки.

Тема 6. Інвалідність. Моделі інвалідності та сучасне розуміння її у світі.

Тема 7. Медійні виміри ґендерованого суспільства.

Тема 8. Національні меншини: факти і стереотипи

 4. Обсяг вивчення навчальної дисципліни:  4 кредити, год. всього 120, ауд. – 40 год., з них — лекційних 20, сем. – 20, самост. – 80 год.

5. Форма семестрового контролю — залік.

 6. Інформація про науково-педагогічних працівників, які забезпечуватимуть викладання цієї навчальної дисципліни (прізвище, ім’я, по батькові, науковий ступінь, вчене звання).

Викладання цієї навчальної дисципліни забезпечуватиме Волковинський Олександр Сергійович, доктор філологічних наук, професор.

 

7. Перелік основної літератури.

1.  Загальна Декларація прав людини. Права людини: Міжнародні договори України. Київ, 1992.

2.  Марочкін І.Є. Проблеми застосування законів України «Про біженців» та «Про правовий статус іноземців». Проблеми законності. Вип. 33. Xарків, 1998.

3.  Компас: посібник з освіти в області прав людини за участі молоді. URL: https://www.coe.int/uk/web/compass.

4.  Крегул Ю. І., Ладиченко В. В., Орленко О. І. Права і свободи людини. Київ, 2004. 288 с.

5.   Мартинюк Р. С. Теорія прав людини. Острог, 2009. 218 с. URL: https://lib.oa.edu.ua/files/funds/vudavnutstvo/Teoriya_prav_ludyny_Martynuk.pdf.

6.  . Посібник з прав людини для інтернет-користувачів та Пояснювальний меморандум. URL: https://rm.coe.int/16802e3e96.

7.  Баум Г. Врятуйте фундаментальні права! Громадянська свобода проти божевілля безпеки. Київ, 2016. 190 с.

8.  Вебер А. Навчальний посібник з проблематики «мови ненависті». Київ, 2010. 96 с.

 

 


Кваліфікаційна робота другого (магістерського) рівня