- Викладач: Боровець Іван
- Викладач: Копилов Сергій
- Викладач: Боровець Іван
- Викладач: Копилов Сергій
Навчальний курс «Методологічні засади підготовки дисертаційних досліджень з історії та археології» є важливою частиною нормативного циклу навчальних дисциплін професійної підготовки аспірантів спеціальності 032 – історія та археологія. вивчення комплексу підходів, принципів, методів, прийомів і норм, приведення їх в систему цілеспрямованої діяльності. Успішне вивчення аспірантами навчального курсу за запропонованою робочою програмою сприяє завершенню формування в них методологічної і наукової культури, гнучкого сприйняття ними функціонального інструментарію наукових принципів, підходів і методів, які дозволяють розширити дослідницьке поле для більш об’єктивного та глибокого вивчення проблем минулого, участі в дискусіях з методології, ефективному застосуванню отриманих знань у науково-дослідницькій роботі. Це створює для кожного аспіранта можливості здійснювати свідомий контроль над процесом конкретно-історичного дослідження, постійно вдосконалювати його практику, а також передавати досвід дослідницької майстерності і навчати йому задля підготовки та захисту дисертації доктора філософії в галузі історії та археології.
Курс представляє собою складову частину цілісної професійної підготовки аспірантів спеціальності 032 «Історія та археологія» на третьому (освітньо-науковому рівні), що передбачає поглиблення та закріплення ними знань про теоретико-методологічне забезпечення підготовки та захисту дисертації на здобуття наукового ступеня доктора філософії в галузі історії та археології, здатності та готовності розв’язувати комплексні завдання в галузі професійної та дослідницько-інноваційної діяльності.
Це витікає з системного розуміння предмета методологічних засад підготовки дисертаційних досліджень з історії та археології», яка включає в себе:
1) формування в аспірантів чіткого уявлення про місце і значення їх методологічної підготовки, яка передбачає поглиблення сучасних знань про природу, специфіку і процедуру логічного мислення, умінь використовувати логічні закони, підходи, принципи, методи. прийоми і засоби для якісної підготовки, написання та захисту дисертації доктора філософії з спеціальності 032 «Історія та археологія»;
2) засвоєння аспірантами знань і навичок, покликаних забезпечувати правильну аргументацію та критику історичних джерел, наукової літератури для визначених мети і завдань зі здобуття наукового ступеня доктора філософії з спеціальності 032 «Історія та археологія»;
3) всебічного розуміння та усвідомлення комплексних знань про рівні методології дисертаційного дослідження і основних методів, засобів і прийомів дослідницької діяльності на теоретичному й емпіричному рівнях пізнання для своєчасного і якісного виконання та успішного захисту дисертації й отримання диплому доктора філософії;
4) врахування аспірантами методологічних підходів до пошуку істини, смислу і соціальних характеристик якості дисертаційного дослідження, сучасного стану процедур оцінювання якості дисертацій як неодмінної умови їхньої результативної наукової діяльності.
Дисципліна «Методологічні засади підготовки дисертаційних досліджень з історії та археології» вивчається на освітньо-кваліфікаційному рівні підготовки фахівця – доктора філософії з спеціальності 032 «Історія та археологія» на другому курсі (в першому та другому семестрах) навчання на денній і заочній формах навчання. Має істотне значення як базис для реалізації самостійного дисертаційного дослідження. В ході вивчення навчальної дисципліни аспірант здобуде знання про теоретико-методологічне забезпечення підготовки і захисту дисертації на здобуття наукового ступеня доктора філософії в галузі історії та археології. Успішне вивчення аспірантами навчального курсу сприяє завершенню формування в них методологічної та наукової культури, гнучкого сприйняття джерел і історичних фактів, ефективному застосуванню отриманих знань у науково-дослідницькій діяльності.
Складається з двох змістових модулів (блоків), які містять теоретичну і практичну частини:
1. Формування методологічної моделі дисертаційних досліджень з історії та археології.
2. Алгоритми та методи оформлення результатів дисертаційних досліджень з історії та археології.
На вивчення аспірантами навчальної дисципліни «Методологічні засади підготовки дисертаційних досліджень з історії та археології» відводиться 180 годин / 6 кредитів ECTS для аспірантів усіх спеціальностей, у тому числі 34 години лекційних і 26 годин практичних занять і 120 годин самостійної роботи на денній формі навчання та 12 годин лекційних і 8 годин практичних занять й 160 годин самостійної роботи на заочній формі навчання. Лекції обсягом 34 годин покликані дати систематичний виклад основних наукових понять і категорій курсу, а практичні заняття (26 годин) – забезпечити оволодіння характеристиками, оцінками і можливостями основних видів наукової діяльності аспіранта, застосування прийнятих у системі історичної науки парадигм і концептів, принципів, норм, правил, засобів і прийомів досягнення мети та реалізації дослідницьких завдань, оформлення й захисту дисертації на здобуття наукового ступеня доктора філософії в галузі науки.
Самостійна робота аспірантів (120 годин для денної і 160 годин для заочної форм навчання) складається не тільки з підготовки до практичних занять із кожної теми, а й виконання творчих наукових завдань з обраних для дослідження ними тем дисертацій, що передбачає закріплення знань та умінь здійснювати науковий пошук, накопичувати, аналізувати, структурувати і використовувати джерела у текстах наукових повідомленнях, доповідях, статтях, дисертації і, опираючись на них та отримані теоретичні й методологічні знання, забезпечувати високу результативність і професійне функціонування на всіх етапах реалізації освітньо-професійної програми, підготовки й захисту дисертації.
- Викладач: Філінюк Анатолій
Мета навчальної дисципліни «Україна в геополітичних концепціях ХХ – початку ХХІ ст.» полягає у вивченні місця України, хх окремих регіонів як суб’єкта (потенційного суб’єкта) і об'єкта міжнародних відносин в низці геополітичних концепціях європейських і вітчизняних вчених, які обґрунтовували її суб’єктність і право на суверенне існування.
Засвоєння наведених в цих конструкціях геополітичних ідей, положень та висновків щодо України дає змогу провести ретроспективний аналіз щодо оцінки можливостей прориву української нації на ниві державотворення, незалежність та перетворення з часом у повноцінного, конструктивного члена міжнародної спільноти, який користується усім набором суверенних прав і здатний захищати своє історичне право на державність, територіальну цілісність і справедливе майбутнє в умовах посилення світової нестабільності та негативного впливу імперських амбіцій великої сусідньої країни.Обсяг курсу: 4 кредити (120 год.), лекції - 28 год., семінари - 12 год., самостійна та індивідуальна робота - 80 год. Підсумковий контроль - залік.
Викладацький склад: доктор історичних наук, професор Завальнюк О. М.