Навчальний курс «ОРГАНІЗАЦІЯ НАУКОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ» є обов’язковою освітньою компонентою загальної підготовки здобувачів третього (освітньо-наукового) рівня вищої освіти.
Предметом навчальної дисципліни є вивчення законодавчих і нормативно-правових актів, комплексу вимог, принципів, методів, засобів і прийомів, які дозволяють організаційно правильно, логічно та послідовно вибудовувати роботу аспірантів з виконання освітньо-наукової програми і здійснення наукового дослідження, пов’язаного зі здобуттям наукового ступеня доктора філософії з обраної галузі наук.
- Викладач: Сидорук Сергій
- Викладач: Філінюк Анатолій
Курс представляє собою складову частину цілісної загальної підготовки аспірантів усіх спеціальностей на третьому (освітньо-науковому рівні), що передбачає набуття ними здатності і готовності розв’язувати комплексні завдання в галузі професійної та дослідницько-інноваційної діяльності.
Це витікає з системного розуміння предмета організації наукової діяльності, яка включає в себе:
1) поглиблення і закріплення знань про НДР як про чітко організований комплекс дій, спрямований на отримання нових знань, котрі розкривають суть процесів, явищ у природі, суспільстві з метою їх використання в практиці;
2) знання і навички аспірантів організувати, організовувати, організуватися та організовуватися на основі встановлених законодавчих і нормативно-правових актів, прийнятих правил і норм, накопиченого досвіду для планомірного, послідовно спрямованого виконання освітньо-професійної програми та досягнення визначених мети і завдань зі здобуття наукового ступеня доктора філософії відповідної галузі наук;
3) розуміння та усвідомлення необхідності зосередження, мобілізації, спрямування, налагодження, належного впорядкування своєї діяльності заради позитивного кінцевого результату, починаючи від прийняття рішення про вступ в аспірантуру і вибору і затвердження теми дисертаційного дослідження й до успішного захисту виконаної роботи та отримання диплому доктора філософії;
4) врахування аспірантами власних психологічних, вольових, етичних і естетичних особливостей (заінтересованості, емоційності, інтуїції, уявлень, задоволеності тощо) як важливої передумови результативної наукової діяльності.
Дисципліна вивчається на освітньо-кваліфікаційному рівні підготовки фахівця – доктора філософії з галузей наук у першому семестрі першого року навчання на денній і заочній формах навчання. Складається з двох змістових модулів (блоків), які містять теоретичну і практичну частини.
На вивчення аспірантами навчальної дисципліни «Організація наукової діяльності» відводиться 180 годин / 6 кредитів ECTS для аспірантів усіх спеціальностей, у тому числі 30 годин лекційних і 30 годин практичних занять і 120 годин самостійної роботи на денній формі навчання та 12 годин лекційних і 12 годин практичних занять й 156 годин самостійної роботи на заочній формі навчання. Лекції обсягом 30 годин покликані дати систематичний виклад основних наукових понять і категорій курсу, а практичні заняття (30 годин) – забезпечити оволодіння характеристиками, оцінками і можливостями основних видів наукової діяльності аспіранта, застосування прийнятих у системі наукової діяльності законодавчих і нормативно-правових актів, принципів, норм, правил, засобів і прийомів провадження наукової діяльності, пов’язаної з виконанням освітньо-наукової програми, навчального плану та індивідуального плану підготовки й захисту дисертації на здобуття наукового ступеня доктора філософії в галузі науки.
Самостійна робота аспірантів (120 годин для денної і 156 годин заочної форм навчання) включає не тільки підготовку до практичних занять із кожної теми, а й виконання творчих наукових завдань з обраних для дослідження тем дисертацій, що передбачає закріплення знань та умінь планувати, здійснювати пошук, накопичення, аналіз, структурування і використання джерел у наукових повідомленнях, доповідях, статтях, дисертації; аналіз і характеристику наукових публікацій з обраної теми, проведення самостійних міні-досліджень і вироблення особистої готовності, продуктивної дослідницької поведінки, пошукової активності, стійкого прагнення до творчого наукового пошуку, навичок цілеспрямованого, послідовного, систематичного виконання своїх обов’язків, оптимізації власної дослідницької роботи задля забезпечення високої результативності і професійного функціонування на всіх етапах реалізації освітньо-професійної програми, підготовки й захисту дисертації.
- Викладач: Філінюк Анатолій
Курс «Сучасні інформаційні технології та методи обробки інформації в історичних дослідженнях» спрямований на ознайомлення здобувачів наукового ступеня (кандидата історичних наук) доктора філософії за спеціальністю історія України з основними засобами сучасних новітніх інформаційних технологій (НІТ) та можливістю їх застосування в історичних наукових дослідженнях; формування навиків використання інформаційних технологій для збору та обробки інформації, інформаційного моделювання; формування теоретичних знань та практичних умінь аспірантів використовувати НІТ у науковій діяльності та практиці викладання історичних дисциплін у ЗВО.
1. Мета та цілі курсу
Метою викладання навчальної дисципліни «Сучасні інформаційні технології та методи обробки інформації в історичних дослідженнях» є формування ґрунтовних знань та навиків застосування НІТ та технічних засобів для ефективного здійснення наукових досліджень, пов’язаних з пошуком, систематизацією, обробкою інформації, а також формування в аспірантів компетентностей, що дозволяють забезпечити виконання наступних завдань курсу:
– дати аспірантам конкретний матеріал з теорії та методики використання НІТ в процесі наукової роботи та викладацької діяльності у ЗВО;
– визначити переваги та перспективи використання НІТ для ефективної обробки інформації в ході здійснення історичних досліджень;
– охарактеризувати особливості та типи НІТ, використання яких є доцільним в ході наукової та викладацької діяльності;
– проаналізувати можливості використання НІТ для автоматичного збору, обробки та зберігання інформації, здійснення статистичного аналізу даних;
– охарактеризувати методи пошуку інформації в мережі Інтернет, здійснення моніторингу історичних матеріалів; можливості дистанційної обробки даних;
– продемонструвати ефективність методів інформаційного моделювання для проведення науково-дослідницьких робіт;
– ознайомити аспірантів з методикою здійснення за допомогою НІТ презентацій результатів досліджень.
- Викладач: Газін Володимир