Метою викладання навчальної дисципліни “Філософія історії” є формування знань студентів про особливості історичного процесу в його єдності та невичерпному розмаїтті.

Основними завданнями вивчення дисципліни “Філософія історії” є:

- дослідження того, як розвивалася людська історія, на які вона поділяється епохи, цивілізації, культури, виявлення її загальної схеми;

- з’ясування онтологічних та аксіологічних засад філософії історичного процесу;

- вивчення методологічних основ філософії історичного процесу;

- аналіз історії розвитку світової та вітчизняної історичної думки;

- дослідженні ціннісно-цільових пріоритетів історичної науки та історичної освіти.

Знання логіки як науки підвищує загальну інтелектуальну культуру людини, сприяє формуванню логічно правильного мислення, основними рисами якого є визначеність, послідовність, доказовість.  Вивчення логіки забезпечує формування у студентів необхідного логічного базису для засвоєння всіх навчальних дисциплін, вмінь для аналізу термінології, засвоєння  методів роботи із інформацією,  застосування логічних методів в процесі прогнозування, уміння виявляти логічну структуру висловлювань та оцінювати на цій підставі ступінь вірогідності або істинності отриманих висновків.


Філософське осмислення права є завданням особливої наукової і навчальної дисципліни  філософії права, яка має свій власний предмет  дослідження і категоріальний апарат. філософія права  це давня наука, котра має багату історію: вона вже була представлена у творах Платона і Аристотеля, досягла особливого розвитку в Західній Європі в 17-18 століттях і продовжує функціонувати в системі гуманітарного знання сучасності. 

Філософсько-правові знання є невід’ємною частиною формування цілісного світогляду. Вони мають передусім методологічно озброїти майбутнього фахівця, виробити в ньому потребу й бажання діалектичного мислення, набувати вміння професійно ставитися до зростаючого обсягу інформації. Оволодіння філософсько-правовими поняттями пов’язане з переборюванням догматичних методів мислення, удосконаленням творчих здібностей, потрібних для становлення особистості вченого, викладача, вихователя молоді. Таким чином, викладання філософії права являє собою одну з найважливіших складових вироблення професійних і загальнокультурних якостей майбутнього фахівця, виховання всебічно розвиненої особистості. Усвідомлення цінності духовної культури, її єдності й цілісності не можливе без філософського осягнення здобутків світової правової культури. Теоретичним підґрунтям слугує вивчення філософії права.

Динамічні процеси сучасного суперечливого світу ставлять кожну людину в надзвичайно складні умови соціального життя. Радикальна зміна ціннісних орієнтацій, гостра необхідність постійного пошуку і швидкого знаходження життєво важливих рішень, стресові ситуації – все це проблеми повсякденного людського буття, сфера практичного застосування світоглядної культури, основу якої складає філософія.

Сучасна філософія є узагальненою філософською думкою людства. Ідейною основою сучасної філософії є загальнолюдські цінності і пріоритети. Вивчення філософії стає однією з головних передумов входження кожної молодої людини в загальнокультурний світовий контекст.


Велику роль у спілкуванні людей відіграє культура  мови, підгрунтя якої становить мовний етикет. Мовний етикет  це сукупність мовних засобів, що регулюють нашу поведінку в процесі спілкування. Культуру поведінки, культуру спілкування людина не отримує у спадок -  її треба навчитися. Багато засвоюється вдома від батьків, у дитячому садочку, у школі. однак для дорослого життя, для спілкування у ділових колах, у стосунках вищого рівня цього не вистачає. Актуальність вивчення даної дисципліни полягає в тому, що саме  у мовній поведінці людей й увиразнюється справжня повага до іншого. Мовний етикет робить людське спілкування приємним і бажаним. Тому кожен, хто хоче бути корисним людям і самому собі, бути шанованим у суспільстві, мати, як кажуть, імідж культурної людини, з якою приємно мати справу, повинен постійно працювати над собою, використовуючи різні джерела інформації, в тому числі власні спостереження.

Філософію досить часто сприймають як певне абстрактне знання, що віддалене від реалій повсякденного життя. Проте, це аж ніяк не відповідає дійсності. Навпаки, найсуттєвіші проблеми філософії народжуються в реаліях життя, у сповненій суперечок та неочікуваностей, мінливостей долі,  дійсності, де кожному з нас постійно необхідно вирішувати більш складні проблеми повсякденного буття.

Оволодіння основами філософії дозволяє орієнтуватися в багатоманітному та швидкозмінному світі. Непередбачуваність і складність життєвих ситуацій, прискорена динаміка суспільних змін, потреба забезпечити здоров’я в умовах вражаючої дії чинників, що впливають на людину негативно, відсутність єдиних стандартів і шаблонних рішень – усе це характерні ознаки сучасності, які вимагають постійного реагування на них. За таких умов від індивіда  вимагається інтелектуальна сміливість, уміння проявити свій розум, гнучкість і нестандартність мислення.