Філософія дидактики  знайомить студентів з проблемами модернізації навчальної діяльності у контексті соціокультурних викликів сучасності, розвитку здатності переосмислювати способи та методи діяльності на користь забезпечення пізнавальної гнучкості та генеративності навчання, формуванні самостійного, критичного, творчого мислення через засвоєння теоретичних та методологічних засад сучасної освіти, поєднанні фундаментальної професійної підготовки студентів з сучасними філософсько-світоглядними уявленнями про зміст, засоби і форми навчального процесу, роль його суб’єктів.

 Курс «Філософія» є теоретичним фундаментом циклу соціально-гуманітарних дисциплін та забезпечує інтеграцію гуманітарного та природничого знання. Ґрунтовне вивчення філософії є необхідною передумовою підготовки майбутнього педагога,  від світогляду та професійних якостей якого будуть залежати розвиток і формування світогляду кожного учня.


Метою викладання навчальної дисципліни “Філософія історії” є формування знань студентів про особливості історичного процесу в його єдності та невичерпному розмаїтті.

Основними завданнями вивчення дисципліни “Філософія історії” є:

- дослідження того, як розвивалася людська історія, на які вона поділяється епохи, цивілізації, культури, виявлення її загальної схеми;

- з’ясування онтологічних та аксіологічних засад філософії історичного процесу;

- вивчення методологічних основ філософії історичного процесу;

- аналіз історії розвитку світової та вітчизняної історичної думки;

- дослідженні ціннісно-цільових пріоритетів історичної науки та історичної освіти.

Знання логіки як науки підвищує загальну інтелектуальну культуру людини, сприяє формуванню логічно правильного мислення, основними рисами якого є визначеність, послідовність, доказовість.  Вивчення логіки забезпечує формування у студентів необхідного логічного базису для засвоєння всіх навчальних дисциплін, вмінь для аналізу термінології, засвоєння  методів роботи із інформацією,  застосування логічних методів в процесі прогнозування, уміння виявляти логічну структуру висловлювань та оцінювати на цій підставі ступінь вірогідності або істинності отриманих висновків.


Філософське осмислення права є завданням особливої наукової і навчальної дисципліни  філософії права, яка має свій власний предмет  дослідження і категоріальний апарат. філософія права  це давня наука, котра має багату історію: вона вже була представлена у творах Платона і Аристотеля, досягла особливого розвитку в Західній Європі в 17-18 століттях і продовжує функціонувати в системі гуманітарного знання сучасності. 

Філософсько-правові знання є невід’ємною частиною формування цілісного світогляду. Вони мають передусім методологічно озброїти майбутнього фахівця, виробити в ньому потребу й бажання діалектичного мислення, набувати вміння професійно ставитися до зростаючого обсягу інформації. Оволодіння філософсько-правовими поняттями пов’язане з переборюванням догматичних методів мислення, удосконаленням творчих здібностей, потрібних для становлення особистості вченого, викладача, вихователя молоді. Таким чином, викладання філософії права являє собою одну з найважливіших складових вироблення професійних і загальнокультурних якостей майбутнього фахівця, виховання всебічно розвиненої особистості. Усвідомлення цінності духовної культури, її єдності й цілісності не можливе без філософського осягнення здобутків світової правової культури. Теоретичним підґрунтям слугує вивчення філософії права.

Динамічні процеси сучасного суперечливого світу ставлять кожну людину в надзвичайно складні умови соціального життя. Радикальна зміна ціннісних орієнтацій, гостра необхідність постійного пошуку і швидкого знаходження життєво важливих рішень, стресові ситуації – все це проблеми повсякденного людського буття, сфера практичного застосування світоглядної культури, основу якої складає філософія.

Сучасна філософія є узагальненою філософською думкою людства. Ідейною основою сучасної філософії є загальнолюдські цінності і пріоритети. Вивчення філософії стає однією з головних передумов входження кожної молодої людини в загальнокультурний світовий контекст.


Велику роль у спілкуванні людей відіграє культура  мови, підгрунтя якої становить мовний етикет. Мовний етикет  це сукупність мовних засобів, що регулюють нашу поведінку в процесі спілкування. Культуру поведінки, культуру спілкування людина не отримує у спадок -  її треба навчитися. Багато засвоюється вдома від батьків, у дитячому садочку, у школі. однак для дорослого життя, для спілкування у ділових колах, у стосунках вищого рівня цього не вистачає. Актуальність вивчення даної дисципліни полягає в тому, що саме  у мовній поведінці людей й увиразнюється справжня повага до іншого. Мовний етикет робить людське спілкування приємним і бажаним. Тому кожен, хто хоче бути корисним людям і самому собі, бути шанованим у суспільстві, мати, як кажуть, імідж культурної людини, з якою приємно мати справу, повинен постійно працювати над собою, використовуючи різні джерела інформації, в тому числі власні спостереження.

Філософію досить часто сприймають як певне абстрактне знання, що віддалене від реалій повсякденного життя. Проте, це аж ніяк не відповідає дійсності. Навпаки, найсуттєвіші проблеми філософії народжуються в реаліях життя, у сповненій суперечок та неочікуваностей, мінливостей долі,  дійсності, де кожному з нас постійно необхідно вирішувати більш складні проблеми повсякденного буття.

Оволодіння основами філософії дозволяє орієнтуватися в багатоманітному та швидкозмінному світі. Непередбачуваність і складність життєвих ситуацій, прискорена динаміка суспільних змін, потреба забезпечити здоров’я в умовах вражаючої дії чинників, що впливають на людину негативно, відсутність єдиних стандартів і шаблонних рішень – усе це характерні ознаки сучасності, які вимагають постійного реагування на них. За таких умов від індивіда  вимагається інтелектуальна сміливість, уміння проявити свій розум, гнучкість і нестандартність мислення.