Курс “Новітньої історії країн Азії та Африки “ є логічним продовженням курсу “Нової історії країн Азії та Африки”. Його хронологічні межі охоплюють період з 1918 р. (часу завершення Першої світової війни) до сьогодення (початку ХХІ ст.). Відмовившись від формаційного підходу, який довів неспроможність бути універсальним методом пізнання розвитку світових цивілізацій, укладачі не пішли на його механічну заміну цивілізаційним чи іншим методом пізнання. Вважали за доцільне вдатися до використання складових різноманітних підходів: культурологічного, цивілізаційного, стадіально-формаційного й інших.

Предметом “Новітньої історії країн Азії та Африки” є вивчення соціально-політичного, економічного, конфесійного й культурного розвитку народів, націй, держав і країн Азії та Африки, а також складних процесів, подій та явищ всесвітньої історії, що  чинили чи чинять важливий вплив на розвиток обох материків / Другої світової війни, “холодної “ війни, розвалу колоніальних імперій, глобалізації, діяльності ТНК, тероризму й ін./.