Мета викладання навчальної дисципліни «Історія країн Латинської Америки» полягає у глибокому вивченні і засвоєнні студентами закономірностей та особливостей розвитку окремих народів та країн Латинської Америки, опануванні ними вміння аналізувати події, робити на їх основі висновки, шукати і знаходити причинно-наслідкові зв’язки в історичному процесі взагалі і в історичних явищах та подіях зокрема

Мета навчальної дисципліни: ознайомлення студентів з основними концепціями соціокультурного розвитку людства; виявлення спільного та відмінного у виникненні та становленні цивілізацій Сходу та Заходу; з’ясування основних тенденцій розвитку людства на межі ХХ-ХХІ ст.

Курс «Історія світових цивілізацій» в межах спеціальності «Історія» пов’язаний з наступними навчальними дисциплінами: «Історією Стародвнього Сходу», «Історією Стародавньої Греції та Стародавнього Риму», «Історією середніх віків», «Новою історією країн Європи та Америки», «Новою історією країн Азії та Африки», «Новітньою історією країн Європи та Америки», «Новітньою історією країн Азії та Африки». Крім того, існує і тісний зв’язок з філософією, соціологією, політологією, які дозволяють глибше осягнути специфіку розвитку того чи іншого етнокультурного регіону нашої планети.

Вивчення даного навчального курсу орієнтовано на студентів, які спеціалізуються в області історії. Для ефективного засвоєння змісту дисципліни передбачено наступні методи викладання дисципліни:

  • лекції для ознайомлення з основними теоретичними положеннями курсу «Історія світових цивілізацій»;
  • семінарські заняття, на яких студенти матимуть змогу опрацювати джерела та наукову літературу; навчаться формулювати власні думки, робити аргументовані висновки, дискутувати;
  • самостійна робота з опрацювання окремих питань (написання рефератів, співбесіда);
  • виконання домашніх завдань, підготовка до контрольних заходів;
  • індивідуальні навчально-дослідні завдання (ІНДЗ), мета яких полягає у самостійному вивченні частини програмового матеріалу; систематизації, поглибленні, узагальненні, закріпленні й практичному застосуванні знань студентів з навчальної дисципліни (написання есе, підготовка та захист презентацій);
  • кейсовий метод, метод усного навчання, імітаційна і ділова гра.

Після вивчення дисципліни студенти повинні знати:

-основні закономірності й особливості соціально-політичного й економічного розвитку етнокультурних регіонів нашої планети;

-історію конкретних (передбачених навчальною програмою) країн та народів;

-головні риси розвитку культури;

-роль християнства, ісламу, буддизму, конфуціанства та інших релігій та морально-етичних вчень в розвитку країн, народів, націй;

-основні концепції соціокультурного розвитку людства від античності до сьогодення;

- понятійний апарат.

Уміти:

- аналізувати праці філософів, істориків, соціологів різних історичних епох;

-орієнтуватися в соціально-політичних й економічних процесах, що відбувалися в країнах Європи, Америки, Азії та Африки;

-вільно володіти одержаними знаннями, формулювати власні думки, робити аргументовані висновки, дискутувати;

-працювати із джерельним матеріалом, використовувати його при висвітленні тих чи інших питань, володіти історичною картою.

Курс “Новітньої історії країн Азії та Африки “ є логічним продовженням курсу “Нової історії країн Азії та Африки”. Його хронологічні межі охоплюють період з 1918 р. (часу завершення Першої світової війни) до сьогодення (початку ХХІ ст.). Відмовившись від формаційного підходу, який довів неспроможність бути універсальним методом пізнання розвитку світових цивілізацій, укладачі не пішли на його механічну заміну цивілізаційним чи іншим методом пізнання. Вважали за доцільне вдатися до використання складових різноманітних підходів: культурологічного, цивілізаційного, стадіально-формаційного й інших.

Предметом “Новітньої історії країн Азії та Африки” є вивчення соціально-політичного, економічного, конфесійного й культурного розвитку народів, націй, держав і країн Азії та Африки, а також складних процесів, подій та явищ всесвітньої історії, що  чинили чи чинять важливий вплив на розвиток обох материків / Другої світової війни, “холодної “ війни, розвалу колоніальних імперій, глобалізації, діяльності ТНК, тероризму й ін./.