Блогінг і соціальні мережі – дисципліна, в якій розглядаються принципи роботи журналіста в мережевих ЗМІ, соціальних мережах, блогах; розкриває особливості виникнення та функціонування соціальних медіа, здійснення комунікації та пошук інформації у найпоширеніших соціальних мережах світу.

Мета вивчення навчальної дисципліни: розглянути та проаналізувати історію створення та сучасний стан соціальних мереж та блогів, проаналізувати можливості здійснення комунікації, позитивні та негативні риси існування соціальних мереж та блогів.

Курс пов’язаний з такими дисциплінами, як: «Теорія масової комунікації», «Теорія та історія соціальних комунікацій», «Методологія соціальних комунікацій».

Заплановані результати навчання:

знання

l  основи існування та функціонування соціальних медіа;

l  особливості механізмів спілкування у соцмережевому просторі;

l  можливості пошуку та поширення інформації через соціальні мережі;

l  спеціальні інструменти комунікації (хештеги, акаунти, сервіси, маркери і т.д.);

l  принципи дезінформації і маніпуляції масовою свідомістю в соціальних мережах.

l  специфіку блогосфери та види блогів;

l  особливості правового статусу інтернет-видань, охорони прав інтелектуальної власності та можливостей захисту прав журналістів інтернет-ЗМІ у судовому порядку.

 

уміння

  • аналізувати соціальні мережі як інформаційний ресурс;
  • створювати, вести та закривати аккаунти в різних соціальних мережах (Facebook, Twitter, Вконтакте, Flicr, Instagram, Однокласники, LinkedIn, Qzone, Reddit і т.д.);
  • опираючись на знання психологічних особливостей масових явищ, адекватно сприймати аудиторію соціальних мереж, активність аудиторії (флешмоб, подія, пост, репост, коментар, тролінг тощо);
  • розпізнавати фейкову інформацію в соціальних мережах, вміти реагувати на неї;
  • проводити виміри аудиторії в соціальних мережах;
  • підтримувати веблоги.

навички

  • створювати сучасні соціальні медіа;
  • використовувати можливості соціальних медіа для розкрутки журналістських проектів.

 

інші компетентності

  • поглиблено пізнати технології формування, організації та використання інформаційних ресурсів;
  • усвідомлювати зв’язок інтернет – журналістика.

 

Зміст навчальної дисципліни за модулями і темами

Змістовий модуль 1. Блогінг і соціальні мережі як засіб комунікації

  1. Історія соціальних мереж, їх структура та принципи роботи.
  2. Популяризація журналістської продукції в соціальних мережах.
  3. Особливості мережевого спілкування.
  4. Акаунти відомих особистостей (журналістів, політиків, офіційних осіб та ін.).
  5. Інструменти активності користувачів у соціальних мережах.
  6. Функціонування української блогосфери. Блог як платформа для журналіста.
  7. Особливості блогерської мови
  8. Професійні стандарти блогосфери.
  9. Етичні стандарти блогосфери.
  10. Стандарти взаємодії блогерів і адміністрації сайту.

Обсяг вивчення навчальної дисципліни

Кількість кредитів: ECTS – 4. Загальний обсяг годин – 120 (аудиторних – 40, з них:  лекційних – 20, практичних – 20, самостійна робота – 80).

Форма підсумкового контролю: залік.

Викладацький склад: Лівіцька О.В. – кандидат філологічних наук, асистент кафедри журналістики.

Перелік основної літератури:

  1. Артамонова І. Тенденції становлення та перспективи розвитку інтернет-журналістики в Україні : монографія / І. Артамонова. – Донецьк : Лебідь, 2009. – 416 с.
  2. Гол Д. Онлайнова журналістика / Д. Гол; пер. з англ. К. Булкін. – К. : К.І.С., 2005. – 344 с.
  3. Зернецька О. В. Глобальний розвиток систем масової комунікації іміжнародні відносини.— К. : Освіта, 1999. – 351 с.
  4. Крейг Р. Інтернет-журналістика. Робота журналіста і редактора у нових ЗМІ / Р. Крейг. – К, 2007. – 324 с.
  5. Матвієнко В. Я. Соціальні технології. – К. : Українські пропілеї, 2001. – 446 с.
  6. Онищенкл О.С. Соціальні мережі як інструмент взаємовпливу влади та громадянського суспільства: монографія /О.С. Онищенко та ін. – Київ, 2014. – 258с.
  7. Онищенкл О.С. Соціальні мережі як чинник розвитку громадянського суспільства : монографія /О.С. Онищенко та ін. – К. : НБУВ, 2013. – 248 с.
  8. Потятиник Б. Інтернет-журналістика: навчальний посібник / Б. Потятиник. – Л. : ПАІС, 2010. – 243 с.
  9. Потятиник Б. Медіа: ключі до розуміння / Б. Потятинник. – Львів : ПАІС, 2004. – 312 с. – (Серія «Медіакритика»)
  10.  Чекмишев О.В., Ярошенко Л.А. Основи якісного блогерства: навчальний посібник // Асоціація «Спільний простір», Комітет «Рівність можливостей» / О.В. Чекмишев, Л.А. Ярошенко. – К. : 2014, ФОП А.М.Рудницька. – 48 с.

Кризові комунікації – дисципліна, яка розглядає комунікативні технології впливу на масову свідомість з метою зменшення негативні наслідки кризи у державній, політичній, економічній галузях.

Тип: цикл професійної підготовки (вибіркова).

Термін вивчення: 3 курс (5 семестр).

Кількість кредитів: 4 кредитів ECTS: всього 120 год., з них: денна форма навчання – 40 год. аудиторних: 20 год. лекційних, 20 год. практичних занять.

Викладацький склад: кандидат філологічних наук, асистент кафедри журналістики Лівіцька О.В.

Мета курсу: з’ясувати й осмислити основні поняття антикризових комунікаційних технологій; охарактеризувати основні типи кризових комунікацій, з’ясувати основні пункти стандартного плану антикризових PR-дій, заходи щодо запобігання паніці, стресам, чуткам у разі виникнення кризової ситуації, поради і рекомендації стосовно дій прес-секретаря під час кризової події.

Основні завдання дисципліни:

1) ознайомити з теорією антикризових комунікацій, теоретичними засадами комунікативних стратегій та інформаційної політики в кризових ситуаціях;

2) засвоїти методи спеціального інформаційного впливу в умовах кризи;

3) вивчити  стратегії та практики проведення інформаційних антикризових заходів в державній, політичній та економічній галузях;

4) сформувати навички використання методики та методології протидії інформаційним ударам в умовах кризових комунікацій;

5) дослідити ефективність комунікацій в умовах кризи.

Результати навчання: студенти мають знати теоретичні засади комунікативних стратегій та інформаційної політики в кризових ситуаціях; особливості, складові кризових комунікацій та кризового управління на корпоративному та державному рівнях; методи спеціального інформаційного впливу в умовах кризи; інструментарії ефективної протидії інформаційним атакам.

Студенти мають уміти практично використовувати сучасні методи інформаційного впливу в умовах кризових комунікацій; реалізовувати теоретичні знання з основ кризових комунікацій у різних ситуаціях політичної та комерційної конкурентної боротьби; протидіяти інформаційним атакам в умовах кризи; ефективно управляти інформаційними потоками в умовах кризи.

Методи викладання дисципліни: усне слово викладача, пояснення, різні види бесіди (репродуктивна, аналітико-синтетична, евристична та інші), опитування, виконання тестових завдань, створення та розв'язання проблемних ситуацій, виконання вправ, конспектування навчального матеріалу, робота з таблицями, опрацювання наукової літератури, конференції, дискусії тощо.

Методи оцінювання: поточне усне опитування, написання самостійних робіт, письмове тестування, контрольні роботи та зрізи та ін.

 

Розподіл балів, що присвоюються студентам:

 

Денна форма навчання

Поточний

контроль

Самостійна

робота

Модульна контрольна робота

Іспит

25

балів

10

балів

25

балів

40

балів

 

Форма підсумкового контролю: іспит.

Перелік основної літератури:

  1. Богданов Е., Зазыкин В. Психологические основы Паблик рилейшнз. – СПб., 2003. – 380 с.
  2. Гринберг А.С., Король И.А. Информационный менеджмент. – М., 2003. -288 с.
  3. Зарецкая Е. Н. Риторика: Теория и практика речевой коммуникации.— М.: Дело,1999.— 480 с.
  4. Зверинцев А. Коммуникационный менеджмент. Рабочая книга менеджера по PR. – СПб., 2007. – 424 с.
  5. Карпухин О., Макаревич Э. Формирование масс. Природа общественных связей и технология паблик рилейшнз. – М., 2001. – 312 с.
  6. Коммуникации в кризисных ситуациях: Общий курс. / Пер. с англ. Л. Пигнастой. – М., 2004. – 240 с.
  7. Ольшевский А.С. Антикризисный PR и консалтинг. – СПб., 2003. –.318 с.
  8. Почепцов Г. Г. Теорія комунікації. — К.: Видавничий центр "Київський ун-т", 1999. — 308 с.
  9. Жлуктенко Ю .А., Зиндер Л. Р. Интонация. – К.: Изд-во КГУ, 1978. – 248 с.
  10. Різун В. В. Маси.— К.: Видавничий центр “Київський університет”, 2003.— 118 с.
  11. Торсуева И. Г. Интонация и смысл высказывания. - М.: Наука, 1979. – 212с.            Мова викладання: українська.

PR-жанри та PR-технології – дисципліна, яка передбачає формування теоретичних та практичних умінь та навичок щодо підготовки PR-документів, оцінки результатів їхнього впливу, та здійснення перманентної цілеспрямованої PR-комунікації, використовуючи найновітніші PR-технології.

Тип: цикл професійної підготовки (вибіркова).

Термін вивчення: 3 курс (5 семестр).

Кількість кредитів: 5 кредитів ECTS: всього 150 год., з них: денна форма навчання – 50 год. аудиторних: 24 год. лекційних, 26 год. практичних занять.

Викладацький склад: кандидат філологічних наук, асистент кафедри журналістики Лівіцька О.В.

Мета курсу: сформувати у студентів систему знань про особливості організації PR-документів та PR-комунікації.

Основні завдання дисципліни:

1) виробити практичні уміння та навички роботи з PR-документацією;

2) навчити вести ефективну PR-комунікацію із замовником PR-кампанії та широким загалом;

3) ознайомитися з PR-стратегіями та PR-технологіями;

4) навчити створувати різноманітні зразки PR-продукції;

5) ознайомити з етичними нормами, професійними стандартами у PR-комунікації.

Результати навчання: студенти мають знати зміст понять „ PR-технології ”, „PR-жанри”, характеристики, типологію, основи жанроутворення PR-текстів різновиди та специфіку PR-технологій, особливості роботи з PR-технологіями та PR-жанрами.

Студенти мають уміти створювати PR-матеріали різних жанрів; розрізняти та використовувати основні PR-технології.

 Методи викладання дисципліни: усне слово викладача, пояснення, різні види бесіди (репродуктивна, аналітико-синтетична, евристична та інші), опитування, виконання тестових завдань, створення та розв'язання проблемних ситуацій, виконання вправ, конспектування навчального матеріалу, робота з таблицями, опрацювання наукової літератури, конференції, дискусії тощо.

Методи оцінювання: поточне усне опитування, написання самостійних робіт, письмове тестування, контрольні роботи та зрізи та ін.

 

Розподіл балів, що присвоюються студентам:

 

Денна форма навчання

Поточний

контроль

Самостійна

робота

Модульна контрольна робота

Іспит

25

балів

10

балів

25

балів

40

балів

 

Форма підсумкового контролю: іспит.

Перелік основної літератури:

  1. Быков И.А. Организация и проведение кампаний по связям с общественностью : учебное пособие. – СПб. : СПбГУТ, 2003. – 136 с.
  2. Гойхман О. Я. Речевая коммуникация : учебник. — М. : ИНФРА-М, 2008. — 272 с.
  3. Гундарин М. В. Теория и практика связей с общественностью: основы медиа-рилейшнз : учеб. пособие. — М. : ФОРУМ : ИНФРА-М, 2007. — 336 с.
  4. Ильин А.С. Теория и практика связей с общественностью. Курс лекций. – М. : КНОРУС, 2009. – 208 с.
  5. Кочеткова А. В. Теория и практика связей с общественностью — СПб. : Питер, 2009. — 240 с.
  6. Кривоносов А.Д. PR-текст в системе публичных коммуникаций : учебник. 2-е изд., доп. – СПб. : Петербургское Востоковедение, 2002.  – 288 с.
  7. Кузнецов В.Ф. Связи с общественностью: Теория и технологии : учебник для студентов вузов. – 2-е изд., доп. и перер. – М. : Аспект Пресс, 2007. – 302 с.
  8. Лучкина С.А. РR-коммуникации в Интернете (на материале корпоративных ресурсов российского сегмента Сети) [Електронний ресурс]. – 2005. – Режим доступа: http://wiasite.com/reklama-informatsiya/pr-kommunikatsii-internet.html
  9. Связи с общественностью как социальная инженерия / Под ред. В.А. Ачкасовой, Л.В. Володиной. – СПб. : Речь, 2005. – 336 с.
  10. Шомели Ж. Связи с общественностью. 9-е изд. /Пер. с франц. под ред. Г. Е. Алпатова. — СПб. : Издательский Дом «Нева», 2003. — 128 с.                              Мова викладання: українська.

Практика PR-діяльності – дисципліна, яка полягає в закріпленні теоретико-кумунікативних навичок та опануванні практичних основ, принципів, механізмів, вмінь у галузі PR-діяльності.

Тип: цикл професійної підготовки (нормативна).

Термін вивчення: 2 курс (3 семестр).

Кількість кредитів: 5 кредитів ECTS: всього 150 год., з них: денна форма навчання – 60 год. аудиторних: 50 год. практичних занять, 10 год. лабораторних занять..

Викладацький склад: кандидат філологічних наук, асистент кафедри журналістики Лівіцька О.В.

Мета курсу: сформувати у студентів системи знань з практики паблік рилейшнз, надати цілісне уявлення про створення PR-матеріалів та організацію PR-заходів.

Основні завдання дисципліни:

1) ознайомити студентів з типологією зв’язків з громадськістю;

2) познайомити з регулювання PR-діяльності;

3) навчити організації різних PR-заходи;

4) виробити практичні професійні в галузі зв’язків з громадськістю.

Результати навчання: студенти мають знати основні правила написання PR-документів та організації PR-заходів, практичну складову PR-діяльності.

Студенти мають уміти користуватися теоретичним та практичним інструментарієм в процесі створення та аналізу PR-матеріалу.

Методи викладання дисципліни: усне слово викладача, пояснення, різні види бесіди (репродуктивна, аналітико-синтетична, евристична та інші), опитування, виконання тестових завдань, створення та розв'язання проблемних ситуацій, виконання вправ, конспектування навчального матеріалу, робота з таблицями, опрацювання наукової літератури, конференції, дискусії тощо.

Методи оцінювання: поточне усне опитування, написання самостійних робіт, письмове тестування, контрольні роботи та зрізи та ін.

 

Розподіл балів, що присвоюються студентам:

 

Денна форма навчання

Поточний

контроль

Самостійна

робота

Модульна контрольна робота

Іспит

25

балів

10

балів

25

балів

40

балів

 

Форма підсумкового контролю: іспит.

Перелік основної літератури:

  1. Балабанова Л.В., Савельєва К.В. Паблік рилейшнз: Навч. посіб. – К.: «Видавничий дім «Професіонал», 2008. – 528 с.
  2. Білоус В. С. Зв’язки з громадськістю (паблік рилейшнз) в економічній діяльності: Навч. посіб. — К.: КНЕУ, 2005. — 275 с.
  3. Королько В. Г. Основы паблик рилейшнз: Учебник для студ.вузов / В.Г. Королько; Отв. ред. С.Л. Удовик. – М.: Рефл-бук:Ваклер, 2010. – 526 с.
  4. Паблик рилейшнз: методические рекомендации к семинарским занятиям / З.Н. Мнушко, А.Б. Ольховская. –Х.: Изд-во НФаУ, 2009.–68 с.
  5. Почепцов Г.Г. Паблік рілейшнз: Навч. посіб. — К., 2000. — 438 с.
  6. Почепцов Г.Г. Паблик рилейшнз для профессионалов. – М.: Рефл-Бук /Ваклер, 2005. – 640 с.
  7. Примак Т. О. Паблік рилейшнз у бізнесі: Навч. посіб. — К.: КНЕУ, 2006. —176 с.
  8. Связи с общественностью. Составление документов. Теория и практика. Учебное пособие /под ред. Данилина В.В., Луканиной М.В., Минаевой Л.В., Салиевой А.К. – М.: Аспект-Пресс, 2006. – 288 с.
  9. Тульчинский Г.Л. PR фирмы: технология и эффективность. - СПб.: Алетейя, 2001. – 304с.
  10. Чумиков А.Н., Бочаров М.П. Связи с общественностью. Теория и практика. Учебное пособие. – М.: Дело, 2006. – 552 с.
  11. Шарков Ф.И. Паблик рилейшнз: Связи с общественностью. – М.: Академический проект, 2005. – 303 с.

Мова викладання: українська.

Дикторська і акторська майстерність – дисципліна, яка готує студентів до творчого підходу у роботі над журналістськими, рекламними та ПР-образами за допомогою мистецтва диктора і актора.

Тип: цикл професійної підготовки (вибіркова).

Термін вивчення: 1 курс (1 семестр).

Кількість кредитів: 4 кредити ECTS: всього 120 год., з них: денна форма навчання – 40 год. аудиторних: 40 год. практичних занять.

Викладацький склад: кандидат філологічних наук, асистент кафедри журналістики Лівіцька О.В.

Мета курсу: ознайомити  студентів з основними прийомами та навичками акторської гри і дикторської майстерності для використання цих знань і вмінь в журналістській, рекламній і ПР-діяльності.

Основні завдання дисципліни:

1)      засвоєти теоретичні основи з дикторської і акторської майстерності;

2)      сформувати в студентів знання про такі комунікативні ознаки мовлення, як правильність, чистота, точність, доречність, лаконічність, доступність, логічність лексичне і фразеологічне багатство,

3)      поглибити знання про норми літературної мови (орфоепічні, морфологічні, синтаксичні і лексичні, орфографічні, пунктуаційні),

4)      збагачувати активний словник студентів шляхом звертання до фольклорних джерел і зразків української класичної літератури.

5)      набути фахових умінь і навичок, спеціальних здібностей: художньо-образного мислення, конкретності акторського бачення, емоційно-образного рішення, акторської майстерності;

6)      навчити діяти перед глядачем і перед знімальною камерою;

7)      вдосконалювати вміння студентів співвідносити теоретичні знання з практичними;

8)      навчити створювати відповідний образ в залежності від ПР-завдання.

Результати навчання: студенти мають знати лексичні і граматичні особливості стилів української мови, порядок розробки і створення ролі, акторські характери, національні й міжнародні акторські стандарти та правила їх застосування.

Студенти мають уміти доречно і правильно використовувати мовні засоби у будь-якій сфері спілкування, готувати публічні виступи, створювати відповідний образ в залежності від ПР-ролі,  володіти умінням впливу на реципієнта.

Методи викладання дисципліни: усне слово викладача, пояснення, розігрування різних етюдів, робота над сценічною технікою і технологією, різні види бесіди (репродуктивна, аналітико-синтетична, евристична та інші), опитування, виконання тестових завдань, створення різних образів, виконання акторських вправ, конспектування навчального матеріалу, театральні постановки, конференції, дискусії тощо.

Методи оцінювання: поточне усне опитування, написання самостійних робіт, письмове тестування, контрольні роботи та зрізи та ін.

Розподіл балів, що присвоюються студентам:

 

Денна форма навчання

Поточний

контроль

Самостійна

робота

Модульна контрольна робота

Залік

50

балів

10

балів

40

балів

100

балів

 

Форма підсумкового контролю: залік.

Перелік основної літератури:

  1. Абрамян В.Ц. Театральна педагогіка [ Текс]/ В.Ц. Абрамян. ‒ К.: Лібра,1996. ‒ 224 с.
  2. Бабич Н.Д. Основи культури мовлення / Н.Д. Бабич – Львів : Світ, 1990. – 280 с.
  3. Барнич М.М. Майстерність актора – техніка обману. — К.: Ліра-К, 2016. – 304 с.
  4. Васильева А.Н. Основы культуры речи / А.Н. Висильева – М. : Рус. язык, 1990. – 400 с.
  5. Головин Б.Н. Основы культуры речи / Б.Н. Головин. – М. : Высшая школа, 1988. – 380 с.
  6. Гриценко Т.Б. Українська мова та культура мовлення / Т.Б. Гриценко. – Вінниця: Нова книга, 2003. – 472 с.
  7. Гуць М.В. Українська мова у професійному спілкуванні: навч. посіб / М.В. Гуць, І.Г. Олійник, І.П. Ющук. – К.: Міжнародна агенція "BeeZone", 2004. – 336 с.
  8. Довідник з культури мови / За ред. С.Я. Єрмоленко. – К. : Вища школа, 2005. – 400 с.
  9. Донченко Н. П. Майстри сцени про творчість режисера і актора / Н. П. Донченко. – Київ: КНУКІМ, 2002.
  10. Донченко Н.П. Режисура та акторська майстерність. — К., 2006. – 260 с.
  11. Єлісовенко Ю.П. Ораторське мистецтво: постановка голосу й мовлення: Навчальний посібник / За ред. В. В. Різуна,- К.:Атіка, 2008. — 204 с.
  12. Миропольська Н.Є., Никало С.А., Рагозіна В.В., Хлєбнікова Л.О., Шахрай В.М. Уроки художньо-естетичного циклу в школі: навчання і виконання. ‒ Тернопіль, 2006. ‒ 240 с.
  13. Проскуряков В.І. Архітектура українського театру. Простір і дія: Монографія. – Львів: Видавництво Національного університету «Львівська політехніка», 2001. – 564 с.
  14. Станиславский К.С. Робота актера над собой. — М., 2008. – 480 с..
  15. Чехов М.А. О технике актёра. ‒ М.,2003. ‒ 490 с.

Мова викладання: українська.

Проблематика ЗМІ – дисципліна, яка присвячена вивченню проблем та особливостей функціонування медіа простору України, критичного осмислення інформаційного контенту, що виробляється ним, знайомить із політико-економічною, соціальною, міжнародною проблематикою у ЗМІ, особливостями її відображенням у медіа зарубіжних країн, а також провідних загальнонаціональних та регіональних українських ЗМІ.

Тип: цикл професійної підготовки (вибіркова).

Термін вивчення: 2 курс (3 семестр).

Кількість кредитів: 5 кредитів ECTS: всього150 год., з них: денна форма навчання – 50 год. аудиторних: 30 год. лекційних, 20 год. практичних занять.

Викладацький склад: кандидат філологічних наук, асистент кафедри журналістики Лівіцька О.В.

Мета курсу: сформувати комплексний професійний погляд на проблематику ЗМІ, навички аналітично, критично та неупереджено вивчати особливості та тенденції її висвітлення у різних медіа-ресурсах; вміння застосовувати набуті навички у практичній та професійній діяльності журналіста, редактора, медіа-спеціаліста.

 

Основні завдання дисципліни:

1)       ознайомити студентів з методами та механізмами визначення проблематики ЗМІ та особливостей розвитку сучасного медіапростору загалом;

2)       забезпечити засвоєння студентами основних принципів категорій, тенденцій та закономірностей вирішення проблем сучасного українського суспільства;

3)    розкрити специфіку жанрової своєрідності матеріалів, в яких висвітлюється політична, економічна, соціальна, міжнародна проблематика;

4)       сформувати навички застосування знань та методів дослідження політичних, економічних, соціальних, міжнародних проблем при підготовці продуктів ЗМК.

5)       оволодіти практичними навичками аналітика та критика медіа матеріалів.

 

Результати навчання: студенти мають знати основні проблеми та проблематику ЗМІ. Студенти мають уміти готувати аналітичні доповіді, есе, статті з досліджуваної проблеми, проблематики.

Методи викладання дисципліни: усне слово викладача, пояснення, різні види бесіди (репродуктивна, аналітико-синтетична, евристична та інші), опитування, виконання тестових завдань, створення та розв'язання проблемних ситуацій, виконання вправ, конспектування навчального матеріалу, робота з таблицями, опрацювання наукової літератури, конференції, дискусії тощо.

Методи оцінювання: поточне усне опитування, написання самостійних робіт, письмове тестування, контрольні роботи та зрізи та ін.

Розподіл балів, що присвоюються студентам:

 

Денна форма навчання

Поточний

контроль

Самостійна

робота

Модульна контрольна робота

Залік

 

 

40

балів

 

 

10

балів

 

 

40

балів

 

 

100

балів

 

Форма підсумкового контролю: залік.

Перелік основної літератури:

  1. Гриценко О.М., Шкляр В.І. Основи теорії міжнародної журналістики / Ред. В.В.Різун. - К.: Видавничо-поліграфічний центр «Київський університет», 2002. - 304 с.
  2. Іванов В. Ф., Сердюк В. Є. Журналістська етика: Підручник / Валерій Іванов, Володимир Сердюк. 2-е вид., випр - К.: Вища школа, 2007. -231 с.
  3. Копистинська І. Проблематика засобів масової комунікації : Курс лекцій для студентів відділення «Журналістика» у 2-х частинах. Частина 1 / Ірина Копистинська. - Чернівці: ЧНУ імені Юрія Федьковича [Електронний ресурс] // Режим доступу: http://do.gendocs.ru/docs/index-22336.html
  4. Москаленко А.З., Губерський Л.В., Іванов В.Ф. Основи масово-інформаційної діяльності : підручник / А.З. Москаленко, Л.В. Губерський, В.Ф. Іванов. - К., 1999. - 634 с.
  5. Потятиник Б. Медіа: ключі до розуміння. Серія: Медіакритика Борис Потятиник. - Львів: ПАІС, 2004. -312 с.
  6. Проблематика ЗМІ: навч. посіб. : у 2 т. - т. 1. [ред. і упоряд. О. Холод ; автори: О. Баришполець, М. Веклик, О. Холод та ін.]. - К., 2010. — . Т. 1 : Вступ. Концептуальні засади та зміст курсу. Політична журналістика. Економічна проблематика. Екологічна проблематика. Медіаекологія. Наука і техніка. Проблеми культури на сторінках сучасних видань. Соціальна проблематика ЗМІ. - К. : Київський міжнародний університет, 2010.-521 с.
  7. Проблематика периодической печати: учеб. пособие / Под ред. Г.С. Вычуба и Т.Н. Фроловой. - М. : ИМПЭ им. A.C. Грибоедова, 2008. -112 с.
  8. Чічановський A.A., Шкляр В.І. Політика. Преса. Влада / А.А.Чічановський, В.І.Шкляр. — Київ—Москва: Слов'янський діалог, 1993. —68 с.
  9. Фролова Т. И. Социальная журналистика и ее роль в общественном диалоге / Т. И. Фролова Учеб. пособие. — М.: Пульс, 2003. — 44 с.
  10. Ясавеев И. Социальные проблемы и медиа : конструкционистское прочтение / И. Ясавеев. - Saarbrücken : LAP LAMBERT Academic Publishing, 2010.-232 с.

Мова викладання: українська.

Основи журналістики — дисципліна, яка ознайомлює студентів з тенденціями розвитку журналістики, роллю мас-медіа у формуванні громадської думки; формує уявлення про основні поняття журналістики як системи засобів масової інформації, так і практичної галузі людської діяльності; розкриває сутність журналістської професії, дає уявлення про завдання, види і характер діяльності, парадокси і складності професії, умови роботи журналістів.

Тип: цикл професійної підготовки (вибіркова).

Термін вивчення: 1 курс (1 семестр).

Кількість кредитів: 4 кредити ECTS: всього 120 год., з них: денна форма навчання – 40 год. аудиторних: 24 год. лекційних, 16 год. практичних занять.

Викладацький склад: кандидат філологічних наук, асистент кафедри журналістики Лівіцька О.В.

Мета курсу: ознайомити студентів з базовими поняттями журналістики та основними положення журналістської діяльності у правовому полі чинного законодавства шляхом втілення демократичних і гуманістичних принципів.

Основні завдання дисципліни:

1) визначити основні тенденції розвитку журналістики

2) ознайомити з основними термінами, якими оперує сучасна теорія журналістики;

3) розкрити специфіку журналістики серед інших професій, дати уявлення про завдання, види і характер діяльності, парадокси і складності професії, умови роботи журналістів;

4) дати уявлення про структуру творчої особистості, моделі журналіста у сукупності професійно-творчих і соціально-психологічних якостей;

5) ознайомити з провідними видами засобів масової комунікації, зокрема – телебаченням, радіо, газетно-журнальною періодикою, інтернет-журналістикою;

6) дати уявлення про основні жанри журналістики (інформаційні, аналітичні, художньо-публіцистичні.

Результати навчання: студенти мають знати основні поняття та визначення, які функціонують у журналістській діяльності. Студенти мають уміти характеризувати види журналістської діяльності, розуміти і об’єктивно оцінювати досягнення, роль і значення сучасних ЗМІ, розмежовувати основні жанри журналістики.

Методи викладання дисципліни: усне слово викладача, пояснення, різні види бесіди (репродуктивна, аналітико-синтетична, евристична та інші), опитування, виконання тестових завдань, створення та розв'язання проблемних ситуацій, виконання вправ, конспектування навчального матеріалу, робота з таблицями, опрацювання наукової літератури, конференції, дискусії тощо.

Методи оцінювання: поточне усне опитування, написання самостійних робіт, письмове тестування, контрольні роботи та зрізи та ін.

Розподіл балів, що присвоюються студентам:

 

Денна форма навчання

Поточний

контроль

Самостійна

робота

Модульна контрольна робота

Залік

50

балів

10

балів

40

балів

100

балів

 

Форма підсумкового контролю: залік.

Перелік основної літератури:

  1. Владимиров В. М. Вступ до спеціальності «Журналістика»: навч. посіб. — К.: МАУП, 2007. — 166 с.
  2. Ворошилов В. Журналистика: Учебник. – СПб: Издательство Михайлова В.А., 2001. – 304 с.
  3. Здоровега В. Й. Вступ до журналістики : текст лекцій. – Львів, 1998. – 77 с.
  4. Карпенко В.О. Журналістика: Вступ до фаху. – К.: Університет «Україна», 2010. – 195 с.
  5. Карпенко В.О. Суспільство і засоби масової інформації: проблеми правового регулювання взаємин: Текст лекції для студентів Інституту журналістики з курсу “Основи професійної комунікації”. – К.: Центр вільної преси, 2001. – 22 с.
  6. Лизанчук В.В. Радіожурналістика: засади функціонування: підручник. – К.: Знання, 2006. – 628 с.
  7. Михайлин І. Л. Основи журналістики : підручник. 5-те вид. перероб. та доп. – К.: Центр учбової літератури, 2011. – 496 с.
  8.  Москаленко А. Основи журналістики: Тексти лекцій. – К.: ВПЦ "Київський університет", 1994. – 135 с.
  9. Москаленко А. та ін. Основи масово-інформаційної діяльності: Підручник. – К.: Київський національний університет імені Т.Шевченка, 1999. – 627 с.
  10. Новітні технології телерадіомовлення: світовий досвід (матеріали наукового колоквіуму, Київ, 16 листопада 2011 р. / за заг. ред. В.В. Різуна. – К. : Київський національний ун-т ім. Тараса Шевченка, Ін-т журналістики, 2012. – 181 с.

Мова викладання: українська.

Фотожурналістика – дисципліна, яка готує студентів використовувати техніку та виражальні засобів для вираження ідейно-тематичного змісту кадру, передбачає освоєння зображальних засобів фотографії, виражальних можливостей світлового, тонального і лінійного рисунка кадру.

Тип: цикл професійної підготовки (нормативна).

Термін вивчення: 2 курс (4 семестр).

Кількість кредитів: 5 кредитів ECTS: всього 150 год., з них: денна форма навчання – 60 год. аудиторних: 10 год. лекційних, 40 год. практичних занять; 10 год. лабораторних занять.

Викладацький склад: кандидат філологічних наук, асистент кафедри журналістики Лівіцька О.В.

Мета курсу: ознайомити студентів з фотографічною апаратурою, правилами виконання основних видів фоторобіт, обробки фотоматеріалів і застосування допоміжного обладнання..

Основні завдання дисципліни:

1) розкрити сучасне поняття «фотожурналістика», її природу, принципи, функції, місце в структурі ЗМІ та суспільства, передумови виникнення та розвитку;

2) ознайомити з поняттями і категоріями, жанрами фотожурналістики;

3) сформувати уявлення щодо правових та етичних норм в роботі фотожурналіста;

4) ознайомити з практичними навичками роботи з ілюстративним матеріалом, доступом до фотоінформації через Інтернет, роботою за завданням редакції і виробленням власного стилю;

5) ознайомити з технікою фотографії, сучасної фотоапаратурою і навчити користуватися під час зйомок.

Результати навчання: студенти мають знати жанри фотожурналістики, основні способи зйомки, способи розміщення в кадрі людини, як правильно вибрати освітлення та керувати кольором. Студенти мають уміти вибудовувати композицію, вибирати ракурс, фон, точку зйомки, знімати пейзажі, портрети, натюрморти, володіти технікою нічної, репортажної та екстремальної зйомки.

Методи викладання дисципліни: усне слово викладача, пояснення, різні види бесіди (репродуктивна, аналітико-синтетична, евристична та інші), опитування, фотографування, виконання тестових завдань, створення та аналіз фотоілюстрацій, виконання вправ, конспектування навчального матеріалу, робота з таблицями, опрацювання наукової літератури, конференції, дискусії тощо.

Методи оцінювання: поточне усне опитування, написання самостійних робіт, письмове тестування, контрольні роботи та зрізи та ін.

Розподіл балів, що присвоюються студентам:

 

Денна форма навчання

Поточний

контроль

Самостійна

робота

Модульна контрольна робота

Іспит

25

балів

10

балів

25

балів

40

балів

 

 

Форма підсумкового контролю: іспит.

Перелік основної літератури:

  1. Березин В. М. Фотожурналистика. — М.: Изд-во РУДН, 2006. — 159 с.
  2. В мастерской фотожурналиста. Сборник статей / Под ред. О. А. Бакулина, Л. В. Сёмовой. — М.: Факультет журналистики МГУ имени М. В. Ломоносова, 2011. — 150 с.
  3. Горевалов С. І. Фотожурналістика в системі засобів масової інформації: єдність слова і зображення. — К.: КиМУ, 2010. — 296 с.
  4. Лапин А. И. Фотография как… — Изд. 2-е, переработанное и дополненное. — М.: Издатель Л. Гусев, 2004. — 324 с.
  5. Морозов С. А. Фотография как искусство. — М.: Знание, 1970. — 63 с.
  6. Розов Г. Как снимать: искусство фотогарфии. — М. : АСТ: Астрель, 2006. — 415 с.
  7.  Савончак В. Я. Зображальна журналістика: фотографія. Конспект лекцій. — Чернівці: Рута, 2011. — 100 с.
  8.  Сонтаг С. О фотографи. — М.: ООО «Ад Маргинем Пресс», 2013. — 272 с.
  9.  Фрост Ли. Творческая фотография. Идеи, сюжеты, техники съемки. — М.: АРТ-РОДНИК, 2005. — 160 с.
  10.  Шаповал Ю. Г. Фотожурналістика: Навч. посіб. — Рівне: Волин. обереги, 2007. — 76 с.

Мова викладання: українська.

 

Теорія реклами та зв’язків із громадськістю – дисципліна, яка знайомить студентів з теоретичними засадами паблік рилейшнз як соціально-комунікаційної сфери суспільної діяльності, знайомить з науками комунікативного циклу, зокрема з теорією комунікації.

Тип: цикл професійної підготовки (нормативна).

Термін вивчення: 1 курс (2 семестр).

Кількість кредитів: 5 кредитів ECTS: всього 150 год., з них: денна форма навчання – 60 год. аудиторних: 34 год. лекційних, 26 год. практичних занять.

Викладацький склад: кандидат філологічних наук, асистент кафедри журналістики Лівіцька О.В.

Мета курсу: сформувати у студентів системи знань з теорії і практики паблік рилейшнз, надати цілісне уявлення про принципи, засоби та особливості здійснення зв’язків з громадськістю для впливу на громадську думку.

Основні завдання дисципліни:

1) ознайомити студентів із принципами і законами функціонування сучасних паблік рилейшнз;

2) познайомити з історією виникнення паблік рилейшинз як сфери соціальних комунікацій;

3) навчити професійно аналізувати ПР-діяльність сучасних підприємств, установ, організацій;

4) навчити майбутніх ПР-спеціалістів  і рекламістів навичок, необхідних для роботи в сфері паблік рилейшнз.

Результати навчання: студенти мають знати історію та основні етапи розвитку методів, прийомів та стратегій зв’язків з громадськістю, теоретичну складову ПР-діяльності.

Студенти мають уміти користуватися теоретичним та практичним інструментарієм в процесі створення та аналізу ПР-матеріалу.

Методи викладання дисципліни: усне слово викладача, пояснення, різні види бесіди (репродуктивна, аналітико-синтетична, евристична та інші), опитування, виконання тестових завдань, створення та розв'язання проблемних ситуацій, виконання вправ, конспектування навчального матеріалу, робота з таблицями, опрацювання наукової літератури, конференції, дискусії тощо.

Методи оцінювання: поточне усне опитування, написання самостійних робіт, письмове тестування, контрольні роботи та зрізи та ін.

 

Розподіл балів, що присвоюються студентам:

 

Денна форма навчання

Поточний

контроль

Самостійна

робота

Модульна контрольна робота

Іспит

25

балів

10

балів

25

балів

40

балів

 

Форма підсумкового контролю: іспит.

Перелік основної літератури:

  1. Викентьев И.Л. Приемы рекламы и public relations. Программы-консультанты. – СПб.: Бизнес-пресса, 2007. – 406 с.
  2. Емельянов С. Теория и практика связей с общественностью. Вводный курс. – СПб.: Питер, 2006. – 240 с.
  3. Кондратьев Э.В. Связи с общественностью. Практикум. – М.: Академический проект / Трикса, 2006. – 192 с.
  4. Королько В.Г. Основы паблик рилейшнз. Учебное пособие. - М.: Рефл-бук / К.: Ваклер, 2000. – 528 с.
  5. Кочеткова А.В., Филиппов В.Н., Скворцов Я.Л., Тарасов А.С. Теория и практика связей с общественностью. – СПб.: Питер, 2006. – 240 с.
  6. Маслова В.М. Связи с общественностью в управлении персоналом. – М.: Вузовский учебник, 2007. – 176 с.
  7. Почепцов Г.Г. Паблик рилейшнз для профессионалов. – М.: Рефл-Бук /Ваклер, 2005. – 640 с.
  8. Связи с общественностью. Составление документов. Теория и практика. Учебное пособие /под ред. Данилина В.В., Луканиной М.В., Минаевой Л.В., Салиевой А.К. – М.: Аспект-Пресс, 2006. – 288 с.
  9. Тульчинский Г.Л. PR фирмы: технология и эффективность. - СПб.: Алетейя, 2001. – 304с.
  10. Чумиков А.Н., Бочаров М.П. Связи с общественностью. Теория и практика. Учебное пособие. – М.: Дело, 2006. – 552 с.
  11. Шарков Ф.И. Паблик рилейшнз: Связи с общественностью. – М.: Академический проект, 2005. – 303 с.

Мова викладання: українська.

Програма вивчення навчальної дисципліни «Наукова журналістика і комунікації» укладена відповідно до освітньо-професійної програми підготовки магістра галузі знань 06 журналістика спеціальності 061 за освітньою програмою журналістика.

Предметом вивчення навчальної дисципліни «Наукова журналістика і комунікації» є досвід теоретиків наукової журналістики та провідних фахівців у сфері практики, система правил створення популярної інформації на наукові теми, технологія «перекладу» наукового дослідження з наукової мови на звичайну, секрети вміння просто і зрозуміло розповідати про складні аспекти розвитку науки, професійні стандарти в пошуку рівноваги між строгим позитивним знанням та прагненням сенсації.

Галузь знань. Даний курс читається після вивчення дисциплін: методика наукових досліджень, методика викладання журналістикики у вищій школі, теорія та історія соціальних комунікацій, прикладні соціально-комунікативні технології та соціальна інформатика. Це є однією з умов підвищення якості підготовки спеціаліста й істотно наближує дисципліну до практичної сторони навчального-наукового процесу.